РОЗВІНЧАННЯ
Значення розвінчання це
РОЗВІНЧА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розвінча́ти. Поема «Демон» не апофеоз «демонізму», а розвінчання його (Рильський, III, 1956, 207); Типове для Лесі Українки, Коцюбинського — це не тільки викриття й розвінчання буржуазних ідей і їх носіїв, а й ствердження того нового, що народжувалося й зростало в революційній боротьбі народу (Іст. укр. літ.. І, 1954, 597).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 635.
розвінчання Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
debunking | развенчание |
розвінчання Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
rozvinchannia | rozvinchannia | rozvinchannya |
розвінчання Рід - іменник, середній рід, неістота
розвінчання Словоформи слова
Називний | розвінчання | розвінчання |
Родовий | розвінчання | розвінчань |
Давальний | розвінчанню | розвінчанням |
Знахідний | розвінчання | розвінчання |
Орудний | розвінчанням | розвінчаннями |
Місцевий | на/у розвінчанні | на/у розвінчаннях |
Кличний | розвінчання | розвінчання |
розвінчання Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 4 | 7 |