РОЗВОЛОЧИТИ
Значення розволочити це
РОЗВОЛОЧИ́ТИ див. розволо́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 639.
Розволочити, чу́, чиш, гл.
1) Розволокти.
2) — кого. Пріучить кого ходить куда либо, шляться, избаловать. Шо вка мене молодого та й розволочіла. Не я тебе волочіла, та й не моя ненька, а чорнії мої очі, чівочка гладенька; не я тебе та й волочу, сам же сі волочиш, замісць іти в полонинку, гуляєш поночі. Шух. І. 198.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 36.
розволочити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Rezoluciji | розволочити |
розволочити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozvolochyty | rozvolochyty | rozvolochyty |
розволочити Рід - дієслово, доконаний вид
розволочити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розволочу | розволочимо |
| 2 особа | розволочиш | розволочите |
| 3 особа | розволочить | розволочать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розволочив | розволочили |
| Жіночий рід | розволочила | |
| Середній рід | розволочило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розволочімо | |
| 2 особа | розволочи | розволочіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розволочивши |
розволочити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |