РОЗВИВАТИ

РОЗВИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗВИ́ТИ, розів’ю́, розів’є́ш і РОЗВИ́НУТИ, ну, неш; мин. ч. розви́в, вила́, ло́ і розви́нув, нула, ло; док., перех.

1. розм. Розвертати, розгортати що-небудь згорнуте, складене, скручене. — Ой, на, мила, біле плаття, Не розвивай, не гляди, Піди в Дунай попери (Чуб., V, 1874, 741); Коли повставали з-за стола, він взяв пакет і вийшов до сусіднього покою. Рука його тремтіла, коли розв’язував шнурок і розвивав газету (Фр., III, 1950, 445); // рідко. Робити прямим, випрямленим що-небудь зігнуте, складене, скручене; розправляти. Присідали [ластівки], щебетали, немовби розповідали про свої пригоди в дорозі, і знов розвивали чорні крильця, линули далі до діла, до збудування гніздечок (У. Кравч., Вибр., 1958, 411); // Звільняти що-небудь від того, чим воно було загорнуте. — Ось вам усе, що склав, хай і моє до почину, — наче вгадав її думку Іван, розвиваючи з хустинки купку срібла (Коцюб., І, 1955, 383); Відтак розвинула [Рахіра] з листків сир, з’їла жадібно одну грудку, потім занесла з мукою в хату й вернула знов до нього (Коб., II, 1956, 77); // Розв’язувати що-небудь замотане; розмотувати. Коли розвинули ногу, то я зомлів — крови [крові] багато витекло (Фр., IV, 1950, 27); Я слідом за Жабі підійшов до канапи і розглядав немовля, що дружина трохи розвинула (Досв., Вибр., 1959, 178); // Розпускати, розправляти полотнища чого-небудь (прапорів, корогов і т. ін.). Пішли, розвивши короговку, І сльози молодіж лила; Хто жінку мав, сестру, ятровку, У інших милая була (Котл., І, 1952, 211); // Розплітати, розв’язувати що-небудь сплетене, зв’язане. Вона розвивала той пахучий вінок у своїй пам’яті квітка за квіткою (Н.-Лев., III, 1956, 340).

2. перен. Сприяти виникненню або підсиленню чого-небудь. Активна комсомольська робота розвивала самостійність, формувала ту внутрішню стриманість, за якою почувається воля людини, яка знає, що їй робити (Донч., II, 1956, 116); ..мануфактурний період розвивав перші наукові і технічні елементи великої промисловості (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 378); Різноманітними були засоби й методи виховання та навчання в народі. Серед них дуже важливу роль відігравала народна поетична творчість.. Загадка розвивала кмітливість і спостережливість. Скоромовка удосконалювала мову (Нар. тв. та етн., 2, 1964, 85); // Надавати великого розмаху чому-небудь, сприяти збільшенню, розширенню чогось. Комуністична партія Радянського Союзу буде і далі зміцнювати єдність міжнародного комуністичного руху, розвивати братерські зв’язки з усіма комуністичними і робітничими партіями (Програма КПРС, 1961, 123); Радянський Союз досяг такого високого науково-технічного і виробничого рівня, який дає змогу.. розвивати продуктивні сили небаченими досі високими темпами (Наука.., 2, 1958, 2); // Доводити до значного ступеня вияву. — А хіба не сказала? — здивувався Петро. Віктор нічого не відповів — отак заглиблений в собі. — Та, правда, ти ж такі темпи розвив! Де там було встигнути розповісти про все! (Головко, І, 1957, 480); — За Батьківщину! Вперед! — встигла прочитати Ясногорська на борту головного танка, коли їхній студебекер, розвинувши максимальну швидкість, уже обгонив колону (Гончар, III, 1959, 174); // Широко розгортати що-небудь, здійснюючи його у великих масштабах, з усією повнотою. [Кузь:] Ви тоді [в 1914 р.] шалену агітацію розвивали серед фабрично-заводського пролетаріату (Тич., І, 1957, 233); ..російські робітники вперше в світі розвинули таку масову страйкову боротьбу, яку ми бачили в 1905-1907 роках (Ленін, 21, 1971, 301); Він [Б. Грінченко] розвинув широку видавничу діяльність, безперервно борючись з цензурою і всіляко викручуючись для того, щоб добути кошти для своїх видань (Рад. літ-во, 1, 1963, 118).

3. перен. Давати можливість чому-небудь зростати, міцніти. Щоденні розмови з Ганею розбуджували в його душі нові, незнані досі почування, розвивали навіть його розум (Фр., VI, 1951, 165); — Куплю Юрикові скрипку. У нього і здібності, і талант мої. Хай розвиває їх! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 181); Уміння помітити в людині найкраще, підтримати його, розвинути і сувора непримиренність до хиб, у чому б вони не виявились, — найхарактерніші риси Воронцова як вихователя (Іст. укр. літ., II, 1956, 646); // Сприяти духовному зростанню кого-небудь, розширювати чийсь світогляд. — Вона буде такою! Вона має доволі розуму! А я її розів’ю, наведу її на розум! — так марив молодий хлопець в своїй тихій хатині (Н.-Лев., І, 1956, 519).

4. перен. Детально, послідовно викладати що-небудь, розширюючи його зміст, обгрунтовуючи новими доказами, підкріплюючи фактами. Терлецька сердито кинула очима на чоловіка: він замовк і не розвивав далі тієї теми (Н.-Лев., III, 1956, 46); Він був веселий, розвивав далі свій план і з побільшеним апетитом накладав на тарілку цілу купу салати (Коцюб., II, 1955, 388); ..Чернишевський, який розвинув слідом за Герценом народницькі погляди, зробив величезний крок вперед проти Герцена (Ленін, 25, 1972, 91).

5. перен. Робити що-небудь кращим, досконалішим, піднімати його на вищий щабель. Розвиваючи свою економіку і культуру, кожна республіка повинна вносити максимальний вклад у розв’язання загальносоюзних завдань (Ком. Укр., 6, 1966, 62); Піввікове життя в самій, так би сказати, гущі природи, піввікове прислухування.. в дивній мірі розвинуло дідові почуття.. Найменший, ледве чутний звук вже будив його уночі (Хотк., І, 1966, 82); // Поглиблювати що-небудь, розширюючи зміст або поліпшуючи, збагачуючи його. Мова — втілення думки.. Любімо її, вивчаймо її, розвиваймо її! (Рильський, III, 1956, 80); Узагальнивши досвід Паризької Комуни, трьох російських революцій, Ленін розвинув і конкретизував учення Маркса і Енгельса про диктатуру пролетаріату (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 19).

6. рідко. Примушувати розпускатися, розквітати (рослини, бруньки). Соловейко троянді вродливій Так любо співав, Голосом дивним співець чарівливий Садки розвивав (Л. Укр., І, 1951, 27); Розвий, вербо, сімсот квіток Рано-рано! Розвий, вербо, сімсот квіток Та ранесенько! (Укр.. лір. пісні, 1958, 93).

7. перен. Починати що-небудь, поступово інтенсифікуючи його. Врангелівські корпуси з’єднуються в районі станції Апостолово і розвивають звідти удар на захід, в глибину Правобережної України (Гончар, II, 1959, 372); Враз лейтенант побачив, як ліворуч, там, де догоряв млин, бігли цепом фашисти. Звідти вони могли пробитися в глиб оборони, розвинути наступ (Цюпа, Назустріч.., 1958, 231).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 628.

Розвивати, ва́ю, єш, сов. в. розвити, зів’ю, єш, гл.

1) Развивать, развить.

2) Дѣлать, сдѣлать такъ, чтобы распустились растенія. Мале соловя сади розвиває. Н. п. Садами летіла, сади розвивала та своїми голосами. Чуб. V. 748.

3) Разворачивать, разворотить. Ой на, мила, біле плаття, не розвивай, не гляди, піди в Дунай попери. Чуб. V. 748.

4) Распускать, распустить, развернуть (знамя). Пішли, розвивши короговки. Котл. Ен.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 34.