РОЗВЕРТАТИСЯ

РОЗВЕРТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗВЕРНУ́ТИСЯ, верну́ся, ве́рнешся, док.

1. розм. Переставати бути згорнутим, скрученим; розгортатися, розправлятися. Семен Архипович.. засунув портрет у піч, але зробив це незграбно, бо він вислизнув, упав на підлогу і розвернувся (Рибак, Час.., 1960, 257).

2. Повертаючись, змінювати своє положення або напрям свого руху; робити розворот. Він [теплохід] зайшов у тиху бухту і став розвертатися, щоб причалити до пристані (Собко, Скеля.., 1961, 7); Табун [качок і гусей] сірувато-білим хмаровинням похитувався на воді одразу за сопкою, де ріка, розвертаючись, трохи притишувала бурхливий плин (Літ. Укр., 4.XII 1962, 1); Не глянувши на подругу, Марійка круто розвернулась і швидко подалась до лісу (Донч., V, 1957, 474); Пролунала команда, і ми спинились. Потім колона розвернулася й загородила шлях (Кол., На фронті.., 1959, 88).

◊ Є де розверну́тися — дуже просторо. Будинок вийшов красивий, добротний. Дві кімнати, веранда, кухня. Є де розвернутися! (Колг. Укр., 4, 1958, 34); Розверну́тися ні́як (не мо́жна) — дуже тісно. На крайній випадок є в нас і картеч, для самозахисту. Але це, — коли на позиції стоїмо, а не на залізничній платформі, де і розвернутися ніяк (Головко, II, 1957, 543); В завулку розвернутись не можна було. Довелося посунути назад усю колону і, виїхавши на вулицю, розвернути її [машину] там (Голов., Тополя.., 1965, 374).

3. розм. Відводити вбік (руку), розмахуватися (рукою) для удару, кидка, і т. ін. Волошина увійшла в коло і взяла в руки диск. Вона ніби зважила його на долоні, потім на якусь мить застигла, трохи нахилившись набік, раптом розвернулася і сильною рукою високо винесла вгору диск (Собко, Стадіон, 1954, 10).

4. перен. Розвиватися, рости (про бруньки, листки). Я роздивлявся, як пуп’янки ніжні троянд набрякали, Щоб розвернутися в цвіт хутко одна по одній (Зеров, Вибр., 1966, 361); // Розпускати бруньки, листки (про рослину). Раз навесні перед зеленими святками, коли вже всяка рослина розвертається пишно,.. спустилося на Солоху разом дві біди (Мирний, І, 1954, 50).

5. перен., розм. Проявляти, показувати себе, свої здібності, можливості повною мірою. [Кіндрат:] Я за тиждень нарубаю місячний план. Коли б дали тільки розвернутись. Я, Олю, рубати можу вугіль, як грати на баяні (Корн., II, 1955, 138); Семена.. обрали на голову [колгоспу]. Він розвернувся, і знову, було, заговорила область: у Сосонці збудували найкращі, показові ферми (Зар., На.. світі, 1967, 63); // тільки 3 ос. Досягати у своєму прояві великої сили, інтенсивності. Чистим серцем Поблагословила [Ганна] Свого Марка… заплакала Й пішла за ворота. Розвернулося весілля. Музикам робота І підковам (Шевч., І, 1963, 317); В залі розвернулись танці на всі боки, аж поміст ходором ходить (Мирний, І, 1949, 198).

6. тільки док., розм. Лягти або сісти, недбало розкинувшись. Розвернувшись на стульці [стільці], сидів він і водив бистрим поглядом по хаті (Мирний, III, 1954, 76); Він напився молока, розвернувся на копиці сіна і, хоч у його животі те молоко, змішане з суницями, вуркотіло громами, лежав велично, дивлячись з-під картуза на високе.. небо (Тют., Вир, 1964, 472).

7. тільки док. Широко розкинутися, простягтися на велику відстань. Орися ж ти, моя ниво, Долом та горою!.. Орися ж ти, розвернися, Полем розстелися! Та посійся добрим житом, Долею полийся! Розвернися ж на всі боки, Ниво-десятино! (Шевч., II, 1963, 402); На горі за лісом розвернулось рівне, як скатерть, поле (Н.-Лев., II, 1956, 32); Розвернулась, засіялась колгоспівська нива (Гонч., Вибр., 1959, 352); // Стати доступним, відкритим зорові. Перед очима [Проценка] розвернувся рівний та чистий двір, а посеред нього — весілля… (Мирний, III, 1954, 203).

8. перен. Поширюватися, розповсюджуватися далеко. Спершу тихо, протяжно виливалася пісня.., далі голос усе дужчав, міцнішав, розвертався на всі боки (Мирний, І, 1949, 345); Ті дзеркала, поначіплювані, щоб стіни не були голі, те широчезне старинне ліжко.., — все те здавалось їй чудним, непотрібним; все те здавалось їй великопанським вередуванням, що розвернулось би на ввесь світ (Н.-Лев., І, 1956, 162).

9. розм. Розташовуватися, розміщуватися де-небудь. Зв’язавшись з корегувальниками щойно прибулого артдивізіону, що розвернувсь за його полком, сам [Чистогоров] корегував артвогнем (Баш, Надія, 1960, 329).

10. розм., рідко. Те саме, що розкрива́тися 1. Чим чорніша хмара гніву й невдоволення залягала на чолі її батька, тим виразніше почував Максим, що між ним і Мирославом розвертається глибока пропасть (Фр., VI, 1951, 24); Дивлюся, могила ніби розвернулась, А з неї виходить неначе козак, Уже й сивоусий собі неборак, Та і йде до мене… (Шевч., II, 1963, 255).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 627.

Розвертатися, та́юся, єшся, сов. в. розверну́тися, ну́ся, нешся, гл.

1) Разворачиваться, развернуться, раскрываться, раскрыться. Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист. Ном. № 11035. Розвернулась могила, виліз відтіля пан. Грин. І. 12. Круті гори розвернітесь, літа мої завернітесь. Чуб. V. 480.

3) Преимущ. сов. в. Разойтись, разыграться. Розвернулося весілля. Шевч. 109.

2) Распространяться, распространиться. Розвернулось би на ввесь світ. Левиц. І. 1. 221.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 34.