РОЗВ'ЮЧУВАТИ
Значення розв'ючувати це
РОЗВ’Ю́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВ’Ю́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Звільняти (тварину) від в’юків, вантажу. Білий чоловік із сачком і гвинтівкою.. не поспішає до намету. Він розв’ючує тварин і блискучими, аж ніби хворобливими очима оглядає горизонт (Знання.., 6, 1970, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 641.
розв'ючувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
rosv ocuvite | розв'ючувати |
розв'ючувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
rozviuchuvaty | rozv'iuchuvaty | rozv'yuchuvaty |
розв'ючувати Рід - дієслово, недоконаний вид
розв'ючувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розв'ючую | розв'ючуємо |
2 особа | розв'ючуєш | розв'ючуєте |
3 особа | розв'ючує | розв'ючують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розв'ючуватиму | розв'ючуватимемо |
2 особа | розв'ючуватимеш | розв'ючуватимете |
3 особа | розв'ючуватиме | розв'ючуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розв'ючував | розв'ючували |
Жіночий рід | розв'ючувала | |
Середній рід | розв'ючувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розв'ючуймо | |
2 особа | розв'ючуй | розв'ючуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розв'ючуючи | |
Минулий час | розв'ючувавши |
розв'ючувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |