РОЗБІЙНИЦЯ
Значення розбійниця це
РОЗБІ́ЙНИЦЯ, і, ж. Жін. до розбі́йник. — Дозвольте і мені, панове, річ держать! — Тут обізвалася Лисиця. — Розбійницю таку не так судить годиться (Гл., Вибр., 1957, 75); Засвідчимо, всі на суді засвідчимо, що розбійниця хотіла молодицю втопити (Вільде, Сестри.., 1958, 333); * Образно. Розбійниця сова безшумно вихопила з пташиної зграї одного щиглика собі на вечерю (Коп., Як вони.., 1948, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 612.
Розбійниця, ці, ж. Разбойница.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 31.
розбійниця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the robber | разбойница |
розбійниця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozbiinytsia | rozbiinytsia | rozbiynytsya |
розбійниця Рід - іменник, жіночий рід, істота
розбійниця Словоформи слова
| Називний | розбійниця | розбійниці |
| Родовий | розбійниці | розбійниць |
| Давальний | розбійниці | розбійницям |
| Знахідний | розбійницю | розбійниць |
| Орудний | розбійницею | розбійницями |
| Місцевий | на/у розбійниці | на/у розбійницях |
| Кличний | розбійнице | розбійниці |
розбійниця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |