РОЗБУРКОТІТИСЯ
Значення розбуркотітися це
РОЗБУРКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док., розм. Почати багато буркотіти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 618.
Розбуркотітися, чу́ся, ти́шся, гл. Разворчаться.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 33.
розбуркотітися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| razorcuts | розбуркотітися |
розбуркотітися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozburkotitysia | rozburkotitysia | rozburkotitysya |
розбуркотітися Рід - дієслово, доконаний вид
розбуркотітися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розбуркочуся | розбуркотимося |
| 2 особа | розбуркотишся | розбуркотитеся |
| 3 особа | розбуркотиться | розбуркотяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розбуркотівся | розбуркотілися |
| Жіночий рід | розбуркотілася | |
| Середній рід | розбуркотілося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розбуркотімося | |
| 2 особа | розбуркотися | розбуркотіся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розбуркотівшись |
розбуркотітися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 14 | 6 | 8 |