РОЗБУНДЮЧИТИСЯ
Значення розбундючитися це
РОЗБУНДЮ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док., розм.
1. Стати пихатим, зарозумілим; загордитися.
2. Стати дуже збудженим, запальним; розпалитися. Юрчик розбундючився.. Оп’янів і лаявся: — Хіба ви опришки? (Хотк., II, 1966, 211).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 618.
розбундючитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| raspundeti | розбундючитися |
розбундючитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozbundiuchytysia | rozbundiuchytysia | rozbundyuchytysya |
розбундючитися Рід - дієслово, доконаний вид
розбундючитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розбундючуся | розбундючимося |
| 2 особа | розбундючишся | розбундючитеся |
| 3 особа | розбундючиться | розбундючаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розбундючився | розбундючилися |
| Жіночий рід | розбундючилася | |
| Середній рід | розбундючилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розбундючмося | |
| 2 особа | розбундючся | розбундючтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розбундючившись |
розбундючитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 14 | 6 | 8 |