РОЗБУДОВА

РОЗБУДО́ВА, и, ж., розм. Дія за знач. розбудува́ти, розбудо́вувати і розбудува́тися, розбудо́вуватися. Сьогодні щастя Києва — в його невпинній розбудові (Загреб., День.., 1964, 61); Для Академії наук М. Рильський зробив цілу розбудову наук — мистецтвознавства, фольклору, етнографії, кінознавства, театрознавства (Рад. літ-во, 9, 1968, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 617.