РОЗ'ЯТРЕННЯ

РОЗ’Я́ТРЕННЯ, я, с.

1. Дія і стан за знач. роз’ятри́ти, роз’я́трювати і роз’я́тритися, роз’я́трюватися. В період загострення хвороби, особливо, коли має місце роз’ятрення шлунково-кишкового тракту, вся їжа повинна бути приготовлена в протертому вигляді (Наука.., 1, 1959, 37).

2. Стан сильного роздратування. — Дай, діду, хоч частину грошей, бо заграбуємо одежу.— Кажу ж вам, що не маю!..— скрикнув в роз’ятренні Хома (Коцюб., І, 1955, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 873.