РОЗ'ЯРЯТИ
Значення роз'яряти це
РОЗ’ЯРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗ’ЯРИ́ТИ, рю́, ри́ш, док., перех. Розлютовувати, дуже злити кого-небудь. Летить [Турн], щоб потрощить Троян; І роз’ярив дружину злую (Котл., І, 1952, 278); [Голос:] Ай, що там робиться!.. Коні стають на диби… розбігаються. [Медвідь:] То колють коней шаблями в морди і під боки, щоб роз’ярить… (К.-Карий, II, 1960, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 872.
Роз’яряти, ря́ю, єш, сов. в. роз’яри́ти, рю́, ри́ш, гл.
1) Разъярять, разъярить. І роз’ярив дружину злую побить Енеєвих прочан. Котл. Ен.
2) Разжигать, разжечь. В його душі Вожу искру Господь роз’яряє. Гол. III. 259.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 64.
роз'яряти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| devel arati | роз'яряти |
роз'яряти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| roziariaty | roz'iariaty | roz'yaryaty |
роз'яряти Рід - дієслово, недоконаний вид
роз'яряти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | роз'яряю | роз'яряємо |
| 2 особа | роз'яряєш | роз'яряєте |
| 3 особа | роз'яряє | роз'яряють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | роз'ярятиму | роз'ярятимемо |
| 2 особа | роз'ярятимеш | роз'ярятимете |
| 3 особа | роз'ярятиме | роз'ярятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | роз'яряв | роз'яряли |
| Жіночий рід | роз'яряла | |
| Середній рід | роз'яряло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | роз'яряймо | |
| 2 особа | роз'яряй | роз'яряйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | роз'яряючи | |
| Минулий час | роз'ярявши |
роз'яряти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |