РОЖНАТИЙ

РОЖНА́ТИЙ, а, е: ∆ Рожна́ті са́ни — те саме, що Ріжна́ті са́ни (див. ріжна́тий). Ладнають [дядьки] рожнаті сани То в поле возити гній, То в лісі, як партизани, З дубами вступати в бій (Вирган, Квіт. береги, 1950, 42); // у знач. ім. рожна́ті, тих, мн. Рожнаті сани. — Ще б тільки сани мені одні. — Тобі козирки, бачу, потрібні. На підрізах! — озвавсь Невкипілий. — Мужичі рожнаті тобі не годяться (Головко, II, 1957, 507).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 600.