РИБ'Я

РИБ’Я́, я́ти, с., розм., рідко. Молода рибка. Не зловили щуки-риби, зловили риб’я (Н.-Лев., II, 1956, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 530.

Риб’я, я́ти, с. Рыбка, молодая рыба. Мав би чоловік піти та риб’я піймати. АД. II. 26. Ум. Риб’ятко. Вх. Лем. 460.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 15.