РЕШЕТУВАТИ
Значення решетувати це
РЕШЕТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Просіювати що-небудь (перев. зерно, борошно) через решето з метою очищення від непотрібних домішок. Йому кинувся в вічі і великий ворох гречки, перемолоченої восени, та й досі не перевіяної. Він встановив у стодолі триноги і звелів негайно решетувати гречку (Добр., Очак. розмир, 1965, 192); * Образно. Сонце, зупинившись посеред неба, широко решетує на землю проміння і ніяк не хоче зрушити вниз (Стельмах, Хліб.., 1959, 577).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 524.
Решетувати, ту́ю, єш, гл. = Решетити.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 14.
решетувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| resituate | решетувати |
решетувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| reshetuvaty | reshetuvaty | reshetuvaty |
решетувати Рід - дієслово, недоконаний вид
решетувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | решетую | решетуємо |
| 2 особа | решетуєш | решетуєте |
| 3 особа | решетує | решетують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | решетуватиму | решетуватимемо |
| 2 особа | решетуватимеш | решетуватимете |
| 3 особа | решетуватиме | решетуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | решетував | решетували |
| Жіночий рід | решетувала | |
| Середній рід | решетувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | решетуймо | |
| 2 особа | решетуй | решетуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | решетуючи | |
| Минулий час | решетувавши |
решетувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |
решетувати в англійській розкладці - htitnedfnb
Цитати української літератури з використанням слова решетувати
"У тебе на таку нiколи не вистачить кебети, — неждана добрячо-хитра посмiшка починає решетувати на обличчi дядька Шевка усi його веснянки: чоловiк, певне, згадує свою останню посаду, прицмокує устами й нiчутiнку не журиться."Стельмах Михайло Панасович - Щедрий вечір