РЕЧНИЦЯ
Значення речниця це
РЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до ре́чник 1. Була в гурті маленька Жанна д’Арк: тоненька, блідолиця.. В нас її вважали за речницю великої снаги (Л. Укр., І, 1951, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 523.
речниця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| press Secretary | пресс-секретарь |
речниця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rechnytsia | rechnytsia | rechnytsya |
речниця Рід - іменник, жіночий рід, істота
речниця Словоформи слова
| Називний | речниця | речниці |
| Родовий | речниці | речниць |
| Давальний | речниці | речницям |
| Знахідний | речницю | речниць |
| Орудний | речницею | речницями |
| Місцевий | на/у речниці | на/у речницях |
| Кличний | речнице | речниці |
речниця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |