РЕФОРМУВАННЯ

РЕФОРМУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. реформува́ти. Під реформуванням Росії Столипін розумів таку зміну, щоб на селі лишилися тільки вдоволені поміщики, вдоволені куркулі і глитаї та роздроблені, забиті, безпорадні і безсилі наймити (Ленін, 23, 1972, 253); Зображаючи Володимира і його прибічників, Прокопович, звичайно, мав на увазі Петра І та його уряд, що став на шлях реформування російського життя (Іст. укр. літ.. І, 1954, 102).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 520.