РЕТИРАДА

РЕТИРА́ДА, и, ж., заст. 1. військ. Відступ. Гервазій, бачивши, що час почати знов Страшну баталію, що годі ретираду Чинити, розмахнув, щоб двигнуть на громаду Тарана грізного (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 180); Опинившись на зовнішньому рейді і тільки тут нарешті опам’ятавшись після остовпіння, інтервенти, щоб хоч як-небудь помститись за ганебну свою ретираду, стали безладно обстрілювати Хорли з корабельної артилерії (Гончар, II, 1959, 50).

2. військ. Укріплене місце в кріпосних спорудах і на польових позиціях для оборони на випадок відступу.

3. ірон. Ухилення від рішучих дій.

4. Вбиральня.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 516.