РЕВНУВАТИ
Значення ревнувати це
РЕВНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Відчувати ревнощі (у 1 знач.). [Кіндрат Антонович:] Ревнувала ти мене, а я тебе за те не гладив по головці (Кроп., II, 1958, 248); — Не хотілось би мені оддавать тебе в руки сивому дідові: зв’ялить тебе, ревнуючи, як вітер билину в полі (П. Куліш, Вибр., 1969, 247); Перед цим знімком Тоня часто зупиняється, і Віталик аж трохи ревнував (Гончар, Тронка, 1963, 325); // Вважати кого-небудь своїм суперником (своєю суперницею) у коханні. Потай ревнував [Маковей] його до Ясногорської, але, навіть ревнуючи, не зичив лейтенантові ніякого лиха (Гончар, III, 1959, 410); // Тяжко переживати, страждати через те, що хтось виявляє більшу прихильність до кого-, чого-небудь іншого. Григорій Григорович молодший любив свого діда. Це почуття за дворічний онуків вік встигло так розвинутися, що бідна мати ревнувала сина до сліз (Ю. Янов., II, 1954, 109).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 473.
Ревнувати, ну́ю, єш, гл. Ревновать. Гриця кохала та й ревнувала. Чуб. V. 431. Я вже не плачу тепер, я вже не ревную, та й не кохаю. МВ. ІІ. 151.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 9.
ревнувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| jealous | ревновать |
ревнувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| revnuvaty | revnuvaty | revnuvaty |
ревнувати Рід - дієслово, недоконаний вид
ревнувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ревную | ревнуємо |
| 2 особа | ревнуєш | ревнуєте |
| 3 особа | ревнує | ревнують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ревнуватиму | ревнуватимемо |
| 2 особа | ревнуватимеш | ревнуватимете |
| 3 особа | ревнуватиме | ревнуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | ревнував | ревнували |
| Жіночий рід | ревнувала | |
| Середній рід | ревнувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | ревнуймо | |
| 2 особа | ревнуй | ревнуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | ревнуючи | |
| Минулий час | ревнувавши |
ревнувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
ревнувати в англійській розкладці - htdyedfnb
Цитати української літератури з використанням слова ревнувати
"— Невже? А з вигляду такий непоказний… А ти що? Чи не ревнувати мене задумав? Ах ти ж, мій пу-сюнчик, мій котик смачноротий, — лащилася Юля, гаряче дихаючи йому в лице і обіймаючи його голими руками за шию"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Але тепер раптом мама, а ще більше батько почали ревнувати мене до Віталія, забороняли до нього ходити"Покальчук Юрій Володимирович - Блакитне сонце
"Сам застудив, дитина хвора, грошей нема, і йому те все байдуже… Ще сміє ревнувати! Чекай… (Хмуро задумується)."Винниченко Володимир Кирилович - Чорна Пантера і Білий Медвідь
"— Та він ще малий, ти не повинен до нього ревнувати"Покальчук Юрій Володимирович - Хлопці від Катеринки
"Ще смi ревнувати! Чекай.."Винниченко Владимир - Чорна пантера i бiлий медвiдь
"Чи можливо ревнувати через Атлянтицький океан? — питав я свого беззубого демона, що сидів, як пес скулившись, біля моїх ніг перед ватраном, курив чадну люльку і неуважно мене слухав"Самчук Улас Олексійович - На твердій землі
"— I сорому в цьому нема, і ревнувати нема чого"Винниченко Володимир Кирилович - Чесність з собою
"Тепер, коли він пішов на фронт, вона перестала нарешті ревнувати його і заприсяглася в душі, що ніколи більше не ревнуватиме, хай він тільки повернеться"Гончар Олесь Терентійович - Людина і зброя
"Доброзичливість часто помиляється, та кому вистачить глузду запідозрювати її в лихому? Це те саме, що ревнувати кохану до вінка над її чолом."Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху