РЕБРУВАТИЙ
Значення ребруватий це
РЕБРУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що ребри́стий.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 469.
ребруватий Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
reprobate | ребруватий |
ребруватий Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
rebruvatyi | rebruvatyi | rebruvatyy |
ребруватий Рід - прикметник
ребруватий Словоформи слова
Називний | ребруватий | ребрувата | ребрувате | ребруваті |
Родовий | ребруватого | ребруватої | ребруватого | ребруватих |
Давальний | ребруватому | ребруватій | ребруватому | ребруватим |
Знахідний | ребруватий, ребруватого | ребрувату | ребрувате | ребруваті, ребруватих |
Орудний | ребруватим | ребруватою | ребруватим | ребруватими |
Місцевий | на/у ребруватому, ребруватім | на/у ребруватій | на/у ребруватому, ребруватім | на/у ребруватих |
ребруватий Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 4 | 6 |
ребруватий в англійській розкладці - ht,hedfnbq
Цитати української літератури з використанням слова ребруватий
"Частину старих меблiв, якi збереглися, Ружена здала до комiсiйної крамницi, а мотлох, такий, як пом'ятий, ребруватий диван у кабiнетi та продавлене, колись улюблене, крiсло господаря, залишили на мiсцi"Кашин Владимир - I жодної версiї