РВОНУТИСЯ

Значення рвонутися це

РВОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., однокр.

1. Різко, гучно пролунати (про звуки). Рвонувся акорд і порвався (Н.-Лев., III, 1956, 305); Рвонулося розкотисте «ура-а!» І вщухло враз (Бичко, Сійся.., 1959, 388).

2. Зробити різкий, поривчастий рух, намагаючись звільнитися від кого-, чого-небудь. Корова рвонулася. Але міцно тримає за вірьовку продавець (Хотк., І, 1966, 137); Сахно рвонулася з свого ложа. Але пута міцно держали їй руки й ноги (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 93).

3. Відокремитися, відділитися від чого-небудь; зірватися. Двері в келію неначе рвонулись і одскочили, неначе в двері бурхнула буря… (Н.-Лев., III, 1956, 371); Її окуляри рвонулись із носа і полетіли вгору… (Вишня, І, 1956, 407).

4. Розлетітися, розірватися на частини, осколки від вибуху; вибухнути. Рвонулась міна. Хата — в повітря. І тільки піч із темним димарем осталась (Довж., III, 1960, 390).

5. розм. Поривчасто, різко рушити, раптово почати рух. Утік не втік, думаю, а побігти можна, а я дуже прудкий; — рвонувсь та навтікача, біжу, а тут рівчак (Стор., І, 1957, 110); Галопом рвонулись поміщицькі коні… (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 204); Над Матвіївською затокою знову злетіла ракета, і дві вісімки рвонулися зі старту (Собко, Матв. затока, 1962, 35); Михайло рвонувся з місця і, мало не спотикаючись, пройшов до столу приймальної комісії (Кучер, Дорога.., 1958, 59); // Вирушити, кинутися, помчати куди-небудь. Кінь закрутився дзигою, а потім враз рвонувся вперед і стрілою полетів до нас (Збан., Крил. гонець, 1953, 11); Вискнули собаки, підхопивши нарти, рвонулися навздогін за оленем (Трубл., Вовки.., 1936, 41); Танки з кількох сторін рвонулися в навальну нічну атаку (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 353); Іванко хвилюється. Коли б міг, він сам би один рвонувся на кріпость і там би схопив Бенедикта (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 112); * Образно. Чорний дим і іскри рвонулися з-під ковша (Собко, Біле полум’я, 1952, 236).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 463.

Рвонутися, ну́ся, не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився. Рудч. Ск. II. 23.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 8.

рвонутися Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
revolutiaрвонутися

рвонутися Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
rvonutysiarvonutysiarvonutysya

рвонутися Рід - дієслово, доконаний вид

рвонутися Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особарвонусярвонемося
2 особарвонешсярвонетеся
3 особарвонетьсярвонуться
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідрвонувсярвонулися
Жіночий рідрвонулася
Середній рідрвонулося
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа рвонімося
2 особарвонисярвоніться
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часрвонувшись

рвонутися Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

рвонутися в англійській розкладці - hdjyenbcz

Цитати української літератури з використанням слова рвонутися

"Коли її там натиснуть? Ноги спішать самі, хочеться рвонутися й мчати, але поранені не побіжать, їх не кинеш, і він, обернувшись, тільки вимагає сердито, щоб вони набавили крок."Гончар Олесь Терентійович - Людина і зброя

"Катранник затерп! — якби був здоровіший, міг би рвонутися крізь ряди і втекти"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь

"Тоді всі п’ятеро повинні зчинити страшенний ґвалт, палити з пістолів і рвонутися назад, у напрямі Дніпра"Старицький Михайло Петрович - Останні орли

"Бойчук вирішив, що це вдалий момент для героїчної смерті і спробував рвонутися, але отримав різкий удар у скроню від "італійця""Білий Дмитро Дмитрович - Басаврюк ХХ

"Сам уже падав на поміст так само, як безпорадний стерновий, сам би опинився серед подоланих і нещасних, а він не хотів цього, не хотів, не хотів! І тому в останню мить устиг відчайдушно рвонутися кудись убік рукою і вчепився в капітана."Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол