РАЦІОНАЛЬНИЙ

РАЦІОНА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Стос. до раціоналізму (у 2 знач.).

2. Який грунтується на вимогах розуму, логіки; розумний. Коріння сучасної наукової медицини і фармакології йдуть певною мірою від народних знань. Вони виросли на грунті емпіричних раціональних знань народу (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 70); Раціональне мислення; // Спрямований до кращого, розумнішого застосування чого-небудь; доцільний. Нова система господарювання створює сприятливіші умови для раціонального використання велетенських продуктивних сил країни (Резол. XXIII з.., 1966, 12); Воно [харчування] повинно бути раціональним, тобто мати таке співвідношення основних продуктів, яке потребує організм (Знання.., 10, 1969, 9); Раціональна організація виробництва.

◊ Раціона́льне зе́рно́ — суть, ядро чого-небудь. [Овчаренко:] Ми всі вас дуже поважаємо, Гордію Опанасовичу, але вам треба цей печальний факт глибоко проаналізувати, знайти в ньому раціональне зерно… (Корн., II, 1955, 311).

3. мат. Сумірний з одиницею або частиною одиниці; протилежне ірраціональний. Числа цілі і дробові мають спільну назву раціональних чисел (Алг., II, 1957, 8); // Який не має знака добування кореня (радикала). Функція кількох змінних називається раціональною, якщо її значення можна дістати із значень незалежних змінних за допомогою дій додавання, віднімання, множення, ділення (Курс мат. анал., II, 1956, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 459.