РАПТОВІСТЬ

РАПТО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до рапто́вий. Використовуючи раптовість і несподіваність свого нападу, гітлерівські орди рвалися до серця радянської країни — до Москви (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 75); Гірські зливи страшні в своїй силі і раптовості (Колг. Укр., 9, 1956, 32); Художній ефект виразності грунтується на раптовості сприйняття. А раптове, блискавичне — завжди, неповторне й нове (Рад. літ-во, 1, 1964, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 453.