РАМА

РА́МА, и, ж.

1. Віконне дерев’яне сплетіння перев. прямокутної форми з шибками або без них. На одній половині хати не було в вікнах рам, і жовта стіна дивилась на задвірок двома чорними дірами (Коцюб., І, 1955, 43); Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам (Рильський, III, 1961, 315); Сильний порив вітру вдарив рамою, посипалось скло (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 27); * У порівн. Одвірки затряслись, мов рами, І снасть од бою вся тріщить (Котл., І, 1952, 235); // Дерев’яна дверна коробка, яку вставляють у прорізи стін будинків. Тільки-но він вийшов, як у дверях появилася Лукерка. — Здрастуйте, ковалики, — проспівала вона, розіп’явшись у дверній рамі (Тют., Вир, 1964, 37); // Довільної форми дерев’яна або металева оправа, яку вставляють у прорізи корпусу літака, автобуса і т. ін. Круглі металеві рами ілюмінаторів склили товстим дзеркальним склом (Тулуб, В степу.., 1964, 260); // Засклене сплетіння перев. великого розміру для захисту рослин у парниках і теплицях. Буйно зеленіла під скляними рамами парникова розсада капусти й помідорів (Шиян, Переможці, 1950, 237); — Ми таки навчилися.. вирощувати під рамами ранню редиску, щавель для борщу та зелену цибулю (Крот., Сини.., 1948, 54).

2. Довільної форми оправа з різного матеріалу, в яку вставляють дзеркала, портрети, картини тощо. На стіні у золотих рамах висіло здоровенне дзеркало (Мирний, III, 1954, 275); Один куток був обчеплений і прикрашений образами в позолочених рамах (Н.-Лев., III, 1956, 367); Картина на стіні у рамі, під рушником: зимовий ландшафт і вовк на горбі, а внизу у долині засніжене село (Головко, І, 1957, 302); * У порівн. Невисокий полковник стояв, як у рамі, у дверях хати, узявшись обома руками за одвірки (Перв., Дикий мед, 1963, 301); // перен. Те, що служить фоном чому-небудь, є його обрамленням, облямуванням. На скелях стояла жінка з блідим обличчям в золотій рамі волосся (Коцюб., II, 1955, 288); Біля ставочка, отороченого подвійною рамою з очерету та кущів, стоїть.. нова охайна хата (Стельмах, II, 1962, 42).

3. Прямокутник із скріплених між собою балок, планок і т. ін., що має різноманітне застосування в господарстві, промисловості тощо. Забивання шпунтових рядів провадять за допомогою напрямних рам (Довідник сіль. будівельника, 1956, 162); // Пристрій для стільників у вулику. Біля вулика стояв з янтарною рамою осміхнений Марко Григорович (Стельмах, На.. землі, 1949, 472).

∆ Лісопи́льна ра́ма див. лісопи́льний.

4. Несуча частина машини, конструкції, установки і т. ін.; станина. Тріснула рама культиватора, її треба було приварити (Рад. Укр., 9.VI 1961, 3); Рама служить основою, до якої кріпляться механізми, агрегати і кузов автомобіля (Підручник шофера.., 1960, 226); Якось Шурі довелося побачити вперше легендарні «катюші».. Вкриті брезентами, піднявши рами, вони мчали і мчали на захід (Гончар, III, 1959, 180).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 446.

Рама, ми, ж.

1) Рама.

2) Переплетъ у окна, рама.

3) Зарубка. Вх. Лем. 459.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 5.