РАДЦЯ
Значення радця це
РА́ДЦЯ, і, ч., заст. Радник (у 2 знач.). Міста, які одержували магдебурзьке право, звільнялись по ряду питань від управління і суду великокнязівських або королівських намісників — воєвод і старост. Їх компетенції переходили до магістрату — ради на чолі з війтом. Рада складалася з радців (обраних міщанами) і бурмистрів (обраних з-поміж радців) (Іст. УРСР, І, 1953, 127); Радця посольства.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 438.
Радця, ці, м. Совѣтникъ. Еге ж, панове радці, — добре було б. О. 1861. XI. 104.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 3.
радця Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the radets | радец |
радця Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| radtsia | radtsia | radtsya |
радця Рід - іменник, чоловічий рід, істота
радця Словоформи слова
| Називний | радця | радці |
| Родовий | радці | радців |
| Давальний | радці | радцям |
| Знахідний | радцю | радців |
| Орудний | радцею | радцями |
| Місцевий | на/у радці | на/у радцях |
| Кличний | радце | радці |
радця Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |