ПІДГОТОВЛЯТИ

ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДГОТУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ПІДГОТО́ВИТИ, влю, виш; мн. підгото́влять; док., перех.

1. Забезпечувати здійснення, проведення, існування чогось, завчасно роблячи, готуючи для цього все необхідне. Комуна [Паризька] виникла стихійно, її ніхто свідомо і планомірно не підготовляв (Ленін, 20, 1971, 205); Посеред хати стоїть людина, з неї він зробив собі вірного пса.. Ці пси несли в собі, підготовлювали неминучу перемогу і славу Станіслава Жолкєвського (Ле, Наливайко, 1957, 405); Система капіталізму таїть в собі небезпеку агресії і воєн, в капіталістичних країнах є впливові кола, які заінтересовані в війні і підготовлюють її (Ком. Укр., 10, 1960, 19); Він підготував цю операцію ще задовго до повернення Мишка Бойчака з ворожого тилу, розставивши найударніші полки на флангах (Кучер, Голод, 1961, 414); // Заздалегідь приводити в порядок, у стан готовності все необхідне для проведення, здійснення чого-небудь. Навчив колгоспників досконало підготовляти робоче місце біля молотарок шахтар Василь Кучер — машиніст вуглекомбайна (Вол., Самоцвіти, 1952, 205); Загартовані в труді, до діла стали дружно, веселі, дужі, молоді, упевнено, напружено за день очистили забій, підготували колію (Добр., Три богатирі, 1959, 42); [Гайдар:] Скажіть, щоб підготували літак на сім тридцять (Корн., II, 1955, 30); // перев. док. Заготовити, приготувати що-небудь для використання, зробити запас чогось. Вони [ланкові] з осені обробили ділянки, вивезли добрива, угноєння, провели снігозатримання, затримали вологу, підготували насіння (Ю. Янов., II, 1954, 128); // перев. док. Виконати, здійснити, розробити і т. ін. що-небудь. Овсій Колода звіряв показники своєї бригади з річним звітом, що його підготував Заруба (Кучер, Трудна любов, 1960, 374); Державна Публічна бібліотека Української РСР підготувала виставку творів Івана Франка та літератури про нього (Літ. газ., 24.V 1954, 4); Публікацію листів Марка Вовчка по фотокопіях з оригіналів.. підготовила редакція «Литературного наследства» (Рад. літ-во, 1, 1965, 44).

◊ Підготовля́ти (підгото́влювати, підготува́ти, підгото́вити і т. ін.) грунт див. грунт.

2. також до чого. Давати необхідний запас знань, передавати навички, досвід і т. ін. в процесі навчання, практичної діяльності. Я.. мусив шукати статистів і навіть підготовляти їх до виступів на сцені (Минуле укр. театру, 1953, 29); — Навчити будувати сюжет не можна, — сказав Олесь Васильович. — Але можна навчитися будувати сюжет. Ось чому в кожному учбовому закладі, навіть у літературному, не можна підготувати письменника (Донч., VI, 1957, 622); Я вже підготовив собі чимало однодумців, які згодяться нам у недалекій боротьбі (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11); // у сполуч. із сл. себе. Набувати певних знань, навичок, досвіду і т. ін. — Гімназія — се та ж сама гімнастика, лише на широкій духовній основі. Треба пройти її, щоб підготувати себе до будь-якої праці та науки (Кол., Терен.., 1959, 100); — Треба.. вам політосвітою зайнятись, підготовити себе до партії (Шиян, Баланда, 1957, 202).

3. перев. док. Передбачаючи, відчуваючи що-небудь, повідомити когось, навчити чогось і т. ін. заздалегідь, завчасно. — Народ треба раніш підготувати.. Зробіть його письменним (Коцюб., II, 1955, 137); — Не треба зараз нічого казати Ясі, — сказала мама бабусі, — треба її обережно підготувати до цього (Ів., Таємниця, 1959, 127); — Панна Катруся, — ну, — він підморгнув по-парубоцьки, — не могла трохи підготовити сестру, ну… що її чекає, крім розмови?.. (Вільде, Сестри.., 1958, 402).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 418.