ПІДГАНЯТИ

ПІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПІДГО́НИТИ, ню, ниш, недок., ПІДІГНА́ТИ, піджену́, піджене́ш, док., перех.

1. Примушувати швидше йти, їхати. — Бодай вам добро снилося! — базікав Яким, підганяючи гнідка вожжиною (Мирний, IV, 1955, 312); Офіцер гнівався, нервував, штовхав мене в спину і підганяв, бо йому дуже не подобалася моя «воляча хода» (Епік, Тв., 1958, 374); По дорозі Олянка веде корову з телям, а Серьожка допомагає їм — теля прутом підгонить (Головко, Літа.., 1956, 14); Виїхавши на горбок, господар підігнав коня, і вже до вух художників долетів кінський тупіт (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 303); * У порівн. Він йшов похапливо, ніби його хтось підганяв (Досв., Вибр., 1959, 125); // Примушувати або заохочувати робити що-небудь швидше. Я ще б писала та й писала, а тут треба вже кінчати, бо вже й так підганяють [Ліля з дітьми], кажуть, на пошту спізнюся (Л. Укр., V, 1956, 10); — Давай магазин!.. Жвавіш повертайся..! — підгонив він (Гончар, III, 1959, 67); — Ану-ну, — підгонив староста, — кажи, говори (Юхвід, Оля, 1959, 67); // Сприяти швидкості пересування, спонукати більш швидкий рух, пришвидшувати дії. Сніг він отрусить, та її знову дере вперед; дурноверхе завзяття його підганяє (Мирний, IV, 1955, 301); Вона бігла, швидко-швидко перебираючи ногами, а вітер і каміння били її, штовхали, підганяли і стукали в повсть, яка і захищала її, і, як парус, помагала вітрові (Тулуб, В степу.., 1964, 73); Вже перші мореплавці, які перетинали Атлантичний океан, помітили, що на шляху з Америки до Європи судна потрапляють в таємничу течію, яка підганяє їх додому (Наука.., 10, 1965, 11); Голод нас лютий водив, Голод підгонив у путь. Ви не побачили жнив, Ані садів, що цвітуть. Пан відбирав все, що міг (Ющ., Люди.., 1959, 34); // Пришвидшувати виконання яких-небудь дій або настання якихось подій. — Прийшло повідомлення, що маю завтра виїжджати з делегацією в Угорщину, довелося деякі справи підганяти… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 403); Гітлер гниє, і гниє Муссоліні, повішений вниз головою… Я з цими рядками звертаюсь до того, що знов підганяє події: йому врятуватись від гніву святого нема і не буде надії (Уп., Вірші.., 1957, 137); // Стимулювати швидкий ріст (про рослини). Тов. Швець з власної ініціативи вніс гумофос не тільки при висадженні розсади в грунт.., але й у парники, з розрахунку два відра на раму. Це зразу підігнало розсаду і вже під час висаджування в грунт вона була кращою від контрольної (Колг. Укр., 7, 1956, 27).

2. Змушуючи рухатися в певному напрямку, гонячи, наближати, спрямовувати до чого-небудь. Новоприбулі стовпилися і чекали. Налетіла штубова і почала їх шмагати, підганяти до дверей (Хижняк, Тамара, 1959, 178); Всю тяжкість чоловікової роботи вона вхоплює навіть не тоді, коли він працює, рушить землю, горне та вергає із забоїв на дамбу, а ще більше тоді, коли піджене до танка свого бульдозера й починає вовтузитись біля нього (Гончар, Тронка, 1963, 279); // Прискорюючи дії, намагатися швидше виконати що-небудь. — В неділю всі возили хліб — останні ж проценти підганяємо (Жур., Дорога.., 1948, 157); Вхопивши ложку, їв [Гадина], що міг захопити. Тілько підігнавши трохи за другими, він відсапнув (Фр., VII, 1951, 74).

3. Щільно припасовувати, приладновувати одне до одного. Він вибрав кілька товстих дощок і почав стесувати по боках, підганяючи одну до одної (Голов., Тополя.., 1965, 63); Треба пришабрувати, припасувати обидві половинки циліндра, з великою точністю підігнати одну до одної так щільно, щоб навіть масло не могло просочитися (Собко, Звич. життя, 1957, 67); // Приводити у відповідність до чого-небудь за розміром, формою і т. ін. Коваль підганяв до комбайна деталі, Чоло покривали і сажа, і піт (Воронько, Поезії, 1950, 60); Ковалі підгонили на нього підкови, не дозволяючи ні Брянському, ні Чернишеві допомагати (Гончар, III, 1959, 93); Старшина Авілов умудрився підігнати Шатілову нову солдатську форму (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 33); // перен., розм. Підладжувати під який-небудь зразок, узгоджувати з якимись уподобаннями. Романісти і повістярі, ліплячи так-сяк сюжет, не турбуються про те, щоб глибоко і природно мотивувати поведінку героїв. Вони часто підганяють цю поведінку під свій задум (Літ. газ., 11.III 1959, 4); // перен. Домагаючись якої-небудь мети, підтасовувати факти, аргументи, розрахунки і т. ін. У Лейпцігу є всі шрифти й машини, А шахраїв сам Гітлер накує. Через криві лекала і рейсшини Переведуть на кальку все, що є Й чого нема. Де рисочка нечиста — Підчистять, перекрутять, підженуть. Здається, з цього в кожного фашиста І починалась горезвісна путь (Воронько, Драгі.., 1959, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 412.

Підганяти, ня́ю, єш, сов. в. підігнати, піджену, неш, гл. Подгонять, подогнать, понукать; торопить. Хто везе, того й підганяють. Ном. № 10338. Сестра все його підганяє, щоб швидче йшов. Рудч. Ск. І. 126.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 162.