ПІДВ'ЯЗУВАТИСЯ

ПІДВ’Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДВ’ЯЗА́ТИСЯ, в’яжу́ся, в’я́жешся, док.

1. Обв’язувати, підперізувати себе. Драна кожушина відпарилася в теплі, смердить кислятиною, чоботи обмотані ганчір’ям.. Як підв’яжеться [Йонька] — як від татарської орди відірвався (Тют., Вир, 1964, 513).

2. тільки недок. Пас. до підв’я́зувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 412.

Підв’язуватися, зуюся, єшся, сов. в. підв’язатися, жуся, жешся, гл. Подвязываться, подвязаться, опоясаться. Як писаря не любить, писарь буде паном, обується в личаки, підв’яжеться валом. Чуб. V. 1179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 162.