ПІДБУНТУВАТИ
Значення підбунтувати це
ПІДБУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., рідко. Підбурити, підмовити кого-небудь на якісь вчинки, дії. Рижко Щербатий з червивою старшиною підбунтували тоді хитро юрбу (Козл., Мандрівники, 1946, 71); * Образно. — Вороги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас,.. Щоб молодечую Згоду зірвать, Масу овечую Підбунтувать (Фр., XIII, 1954, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 401.
підбунтувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pedunculate | підбунтувати |
підбунтувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pidbuntuvaty | pidbuntuvaty | pidbuntuvaty |
підбунтувати Рід - дієслово, доконаний вид
підбунтувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | підбунтую | підбунтуємо |
| 2 особа | підбунтуєш | підбунтуєте |
| 3 особа | підбунтує | підбунтують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | підбунтував | підбунтували |
| Жіночий рід | підбунтувала | |
| Середній рід | підбунтувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | підбунтуймо | |
| 2 особа | підбунтуй | підбунтуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | підбунтувавши |
підбунтувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |