ПІДБИЧУВАТИ
Значення підбичувати це
ПІДБИЧУВА́ТИ див. підбичо́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 399.
Підбичувати, чую, єш, гл.
1) Припрячь пристяжку. Важко на гору їхати, треба підбичувати.
2) Помочь, поддержать. Чоловік погорів, підбичуйте його. Дощ підбичує кукурузу і всячину.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 159.
підбичувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pediculati | підбичувати |
підбичувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pidbychuvaty | pidbychuvaty | pidbychuvaty |
підбичувати Рід - дієслово, доконаний вид
підбичувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | підбичую | підбичуємо |
| 2 особа | підбичуєш | підбичуєте |
| 3 особа | підбичує | підбичують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | підбичував | підбичували |
| Жіночий рід | підбичувала | |
| Середній рід | підбичувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | підбичуймо | |
| 2 особа | підбичуй | підбичуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | підбичувавши |
підбичувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |