ПІВРІЧНИЙ

ПІВРІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Який триває, продовжується півроку. Живим втіленням єднання наших літератур було недавнє піврічне перебування молодого болгарського поета І. Давидкова на Україні та українського поета Д. Білоуса в Болгарії (Літ. газ., 8.IX 1959, 1); // Розрахований на півроку. Промисловість району працює більш прискореними темпами. Так, піврічний план виконано достроково — 23 червня (Наука.., 9, 1959, 4).

2. Віком у півроку. Раптом величезний білий вовк, з піврічне теля на зріст,.. майнув з найближчого замету (Тулуб, В степу.., 1964, 10); Піврічна дитина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 386.

Піврічний, а, е. Полугодовой. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 157.