ПУГАЧ

Значення пугач це

ПУ́ГАЧ, а, ч. Хижий нічний птах ряду совоподібних, який живиться дрібними гризунами. Не показуй пугачеві дзеркала, бо він і сам знає, що гарний (Укр.. присл.., 1955, 173); Тихо! Сумно! Тільки часом В пущі пугач закричить (Бор., Тв., 1957, 105); В кущах, що темними купинками підступали до стежки, застогнав пугач… (М. Ол., Леся, 1960, 80); — Ще не одросла [чуприна], — смикав за кінчик свого куцого оселедця Бреус. — Я ж недавно в війську. — Недавно … З пугача не буде павича (Добр., Очак. розмир, 1965, 229); * У порівн. [Баба:] От виє та стогне… аж сумно сидіти… [Ликера:] Мов пугач у комині (Стар., Вибр., 1959, 653); Сеїд схопив ключі, вийшов.. і крикнув пугачем (Тулуб, Людолови, II, 1957, 80).

ПУГА́Ч, а́, ч. Іграшковий пістолет, що стріляє пробками або пістонами. Хлопці поквапливо роздягалися. Хто зовсім голий, хто в трусах, хто в сорочці й штанях, але всі з гвинтівками і пугачами кинулись за Віктором (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 384.

Пугач, ча, м. пт. филинъ, Strix bubo. Злетів пугач на могилу та й крикнув він: пугу. Ум. Пугаченько. Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку. Мет. 283.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 497.

пу́гач (пестливе — пугаче́нько) — хижий нічний птах ряду совоподібних, який живиться дрібними гризунами; зловісний птах; віщує лихо, нещастя, а то й смерть, пор. у Т. Шевченка: «Пугач над стріхою в вікно завиє — на смерть»; крик пугача «пугу! пугу!» (пугання) був умовним знаком запорожців; водночас він символізував недобру пригоду, пересторогу, тривогу, як у пісні: «Ой сів пугач на могилі, Да як пугу та пугу! Ой повертайтесь швидше, козаченьки, Да до Зеленого Лугу»; з поведінкою пугача пов’язані народні прикмети, — «коли над хатою пугає пугач або сич — біду віщує і найпаче — пожежу», «пугач не к добру кричить». Не показуй пугачеві дзеркала, бо він і сам знає, що гарний (приказка); Ой не пугай, пугаченьку, в зеленому байраченьку (А. Метлинський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 489-490.

пугач Переклад слова

Переклад на англійську Translate	Переклад на російську Перевод
Pugach	пугач

пугач Транслітерація слова

Паспортна транслітерація	Географічна транслітерація	Американська транслітерація
puhach	puhach	puhach

пугач Рід - іменник, чоловічий рід, істота (птах),іменник, чоловічий рід, неістота (іграшковий пістолет)

пугач Словоформи слова

Називний	пугач	пугачі
Родовий	пугача	пугачів
Давальний	пугачеві, пугачу	пугачам
Знахідний	пугача	пугачів
Орудний	пугачем	пугачами
Місцевий	на/у пугачі, пугачу, пугачеві	на/у пугачах
Кличний	пугачу	пугачі

пугач Кількість літер у слові

Кількість літер	Кількість голосних	Кількість приголосних
5	2	3

пугач в англійській розкладці - geufx

Цитати української літератури з використанням слова пугач

"Я отдал подорожнюю смотрителю, а сам остался на улице, и, пока переменяли лошадей, я припоминал «Капитанскую дочку», и мне как живой представился грозный Пугач в черной бараньей шапке и в красной епанче, на белом коне"Шевченко Тарас Григорович - Близнецы

"Кажан стояв, як пугач, настовбурчившись"Хвильовий Микола - Бандити

"Запугав пугач у сосновiм лiсi, i пiсля того вони вже не проспали пiвнiв"Логвин Юрий - Слiди на плинфi

"Не ворон-віщун тепер кряче, а пугач пугиче."Липа Іван Львович - Живі свідки

"В пущі пугач закричить,"Боровиковський Левко Іванович - Дніпр

"Мені пугач знадобився;"Нечуй-Левицький Іван Семенович - На кожум’яках

"— Опять перекликается чертов пугач! — проворчал Мазепа"Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы

"Дві подорожні баби, що йшли на прощу й запізнилися завидна дійти до села, злякано перехрестились, їм стало моторошно, хоча вони й гадали, що то закричав пугач."Королів-Старий Василь Костянтинович - Дідько

"— Пугач? — здивовано перепитав Качур."Старицький Михайло Петрович - Останні орли