ПРОСТУВАТИ

Значення простувати це

ПРОСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. неперех. Пересуватися пішки у просторі; іти. Пройшовши кілька гонів, перебрались вони через глибоку балку і з милю простували рідким лісом (Стор., І, 1957, 389); Саша поглядала на батька, а той простував поруч задумливий і мовчазний (Донч., Карб. камінь, 1946, 41); // Рухатися в певному напрямку; переміщатися, прямуючи куди-небудь. «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий» Без упину я думала собі оті слова, простуючи в країну італьянську (Л. Укр., І, 1951, 234); Загегали дикі гуси, простуючи кудись високо під необмеженим небом (Коцюб., І, 1955, 112); Повертався він часом на світанні і не йшов до хати, а простував до клуні, де було свіже сіно (Шиян, Баланда, 1957, 179); Броненосець «Потьомкін» із Одеси простував до східних берегів Чорного моря, щоб підтримати повстання, яке охопило вже всі народи Кавказу (Панч, Гарні хлопці, 1959, 15); // Іти куди-небудь навпростець, скорочуючи шлях. Хто простує, той дома не ночує (Номис, 1864, № 11406); Він, простуючи через яр до своєї хати, тілько й знав, що плескав (Мирний, IV, 1955, 228); Простував [Кола] через горби й низів’я на Поточчя, понуро думав, мимохідь одчахував гілки (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 31).

◊ Простува́ти путь див. путь.

2. перех., діал. Розпростовувати. Заповнять [прочани] обору, падуть, як снопи, на мураву, на приспу, на тік, де хто може, простягаються, простують натомлені кости [кості]! (Фр., IV, 1950, 259); * Образно. Тільки тоді, як сонце втомлялось і од вершечка слави спускалось униз, тіні помалу і обережно простували скорочені члени, росли і лізли все далі та далі (Коцюб., II, 1955, 213).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 304.

Простувати, ту́ю, єш, гл. Идти прямо, направляться. Хто простує, той дома не ночує. Ном. № 11406. Простували вони до Лубень невеличкими купами. Стор. МПр. 60. Пливе військо, простуючи униз до порогів. Морд. К. 5. Скрізь по потоках пасовиська покладені корита, якими простує вода з….менших потоків. Шух. І. 185.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 483.

простувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
Marchшествовать

простувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
prostuvatyprostuvatyprostuvaty

простувати Рід - дієслово, недоконаний вид

простувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапростуюпростуємо
2 особапростуєшпростуєте
3 особапростуєпростують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особапростуватимупростуватимемо
2 особапростуватимешпростуватимете
3 особапростуватимепростуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідпростувавпростували
Жіночий рідпростувала
Середній рідпростувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа простуймо
2 особапростуйпростуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часпростуючи
Минулий часпростувавши

простувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1046

простувати в англійській розкладці - ghjcnedfnb

Цитати української літератури з використанням слова простувати

"Проте старому січовику й не треба було шляху: він бачив по степових кряжах могили і по тих могилах розпізнавав, куди треба простувати, щоб не потрапити ні у яр, ні у скелювату балку, ні у сторчовий байрак."Кащенко Адріан Феофанович - Зруйноване гніздо

"І вони почали простувати до тої купи каміння, яку виставили туркомани проти здобутого тухольського становища"Франко Іван Якович - Захар Беркут

"Світло всюди було потушено вже, і нам помацки довелося простувати до кухні"Мирний Панас - Пригода з «Кобзарем»

"Повагавшись трохи і боячися нападів на черги, хотіла простувати на вокзал, та вже нехай! «Може чогось їстівного дістанеться синові; як почнуть ловити — зразу втечемо»."Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь

"Вони почали туди простувати."Чайковський Андрій Якович - За сестрою

"— Ти гадаєш, що я веду до того, щоб не йти на Варшаву; я ж тієї думки, щоб лишити під Замостям тисяч двадцять козаків, а з останнім військом простувати на Варшаву."Кащенко Адріан Феофанович - У запалі боротьби

"«Ет! чорт! Іти так іти!» — одваживсь він і, пробираючись поміж парами, незручно ступаючи по сковзкій підлозі, став простувати в куток."Винниченко Володимир Кирилович - Заручини

"Він вийшов з культвідділу радпрофу й налагодився був простувати до ком’їдальні, але розпечене липневим опівденним сонцем повітря було неспокійне"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Смерть

"Од Тора довелось простувати степом, як море — ні хуторця, ні землянки"Стороженко Олекса Петрович - Закоханий чорт

"І сам кінь неначе догадався, куди тепер повертати й простувати, і шугнув за втікачами, неначе жива хвиля вхопила коня й верхівця й понесла за собою"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Князь Єремія Вишневецький