ПРИТРИМУВАТИСЯ

ПРИТРИ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИТРИ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Злегка триматися за кого-, що-небудь. Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Збан., Незабутнє, 1953, 22); Він стояв, однією рукою притримуючись за край столу, спокійний, зосереджений і навіть, здавалось, люб’язний (Грим., Кавалер.., 1955, 61); В однім місці я мало не вскочив у безодню трясовини, але притримався за дружину (Досв., Вибр., 1959, 64).

2. перев. недок., чого. Рухаючись, не віддалятися від чого-небудь, триматися ближче до чогось. Розташування меблів у кабінеті Климові добре відоме. Він притримується правої стіни (Грим., Кавалер.., 1955, 322).

3. рідко. Залишатися, зупинятися де-небудь, у когось на деякий час. Нарешті, притрималась [Катерина] у одних газдів (Кобр., Вибр., 1954, 110).

4. тільки недок. Пас. до притри́мувати 1-3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 69.

Притримуватися, муюся, єшся, сов. в. притриматися, маюся, єшся, гл. Придерживаться, придержаться. Гн. І. 171.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 447.