ПРИРОДНИЙ

ПРИРО́ДНИЙ, а, е.

1. Прикм. до приро́да 1. У прикмети й забобони Рибалки вірять, Та й мисливці теж, І від примарних не втекти мереж, Усі природні знаючи закони (Рильський, II, 1960, 122); Природні фактори — сонце, повітря і вода — тільки тоді допоможуть загартувати організм, коли при використанні їх додержуються певних правил (Фіз. вихов.., 1954, 56); // Створений природою, а не людиною. Вище грядок розкидався квітник, повний яскравих квітів, а на самій середині росли чотири акації, що майже ловилися гіллям і творили великий природний холодник (Кобр., Вибр., 1954, 148); Пізніше виявилось, що вода, якою фашисти під час відступу затопили шахту, знайшла десь слабкий грунт, розмила його і прорвала цю природну греблю (Ткач, Плем’я.., 1961, 114); Природні пасовища; // Який є в природі. Алмаз є найтвердіша з усіх природних речовин і тому його використовують для різання скла, для буріння твердих порід, для обробки найтвердіших металів (Хімія, 9, 1956, 105); // Зумовлений, спричинений законами природи. Тисячолітній дуб, що виростає з маленького жолудя, — звичайне природне явище (Жур., Звич. турботи, 1960, 10); Після обстеження багатьох людей похилого віку вчені прийшли до висновку, що необхідно розрізняти природну і передчасну старість (Знання.., 5, 1965, 5); // Який здійснюється відповідно до законів природи. Якщо вентиляційне повітря переміщується під тиском.. вітру, вентиляція називається природною (Довідник сіль. будівельника, 1956, 474).

Приро́дна зо́на (сму́га); Приро́дний по́яс — територія, що характеризується сукупністю певних фізико-географічних особливостей. Земну кулю можна поділити на природні пояси, або зони.. Кожна зона характеризується певними особливостями клімату, рослинного і тваринного світу (Фіз. геогр., 5, 1956, 121); Грунти і рослинність на території СРСР розподіляються по смугах або зонах, які називаються природними (Фіз. геогр., 7, 1957, 53); Приро́дна смерть — смерть, зумовлена, спричинена законами природи (старінням організму, невиліковними хворобами і т. ін.); своя смерть. Рідко якому папі вдавалось зайняти місце на престолі чесним шляхом або вмерти природною смертю (Наука.., 12, 1958, 52); Приро́дні бага́тства (запа́си, ресу́рси і т. ін.) — сукупність матеріальних цінностей (перев. корисних копалин), що є в природі якої-небудь країни, області, місцевості. — Їм [імперіалістам] хотілось би прибрати до рук величезні природні наші багатства, звести нас з вами до становища своїх колоніальних рабів (Гончар, II, 1959, 185); Товариство отаборилося біля підніжжя алебастрової скелі, єдиного природного багатства Веренчанки (Вільде, Повнол. діти, 1960, 24); Чи не пора вже нам заговорити про економне витрачання природних запасів? (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 168); Характерною особливістю розвитку важкої індустрії республіки [УРСР] є все ширше залучення нових природних ресурсів, розвиток нових галузей народного господарства і виробництва нових видів промислової продукції (Рад. Укр., 15.Х 1961, 2); Приро́дні умо́ви — сукупність умов навколишньої дійсності (клімат, рослинний і тваринний світ і т. ін.) якої-небудь місцевості, країни і т. ін. Сеньків має прекрасні природні умови: річка Оскіл, високий її берег, чудесне на горі джерело (Вишня, І, 1956, 359); Полісся — красивий і багатий своїми природними умовами край (Рад. Укр., 9.XII 1956, 1).

◊ Приро́дний газ — горючий газ, що зустрічається у вигляді великих скупчень у земній корі, у пористих породах, тріщинах, порожнинах. Природний газ, як і нафта, складається в основному із суміші сполук вуглецю з воднем і має через це дуже високу теплотворну здатність (Хімія, 1956, 125); Вперше у світовій практиці у нас здійснено широке промислове застосування в металургії природного газу, що дало можливість у значних розмірах знизити витрату дорогого коксу (Ком. Укр., 9, 1962, 19); Приро́дний до́бі́р див. до́бі́р; Приро́дний експериме́нт — один з основних методів наукового дослідження в психології та педагогіці в звичайних, не лабораторних умовах. Досліди проводилися в умовах природного експерименту над собаками і мавпами (Рад. психол. наука.., 1958, 172).

2. Справжній, натуральний; протилежне штучний. Прапороносці впевнено посувалися крізь.. пошматоване клубовиння, пірнаючи та виринаючи в ньому, мовби рухались на великих висотах, нарівні з природними хмарами (Гончар, III, 1959, 369); Алмази.., і синтетичні, і природні, ні за хімічним складом, ні за структурою не відрізняються один від одного, вони мають однакову твердість і щільність (Наука.., 12, 1972, 15); // Звичайний, не змінений чим-небудь. Пані Тереза забула підфарбувати.. губи, що втратили природний колір (Чорн., Визвол. земля, 1959, 76); Голос сотника помітно мінявся, набуваючи своїх природних тонів (Ле, Наливайко, 1957, 260); Все більше світало.. Холоднувата далечінь ще синьо імлилася, але все навколо вже прозорішало, окреслювалось, набирало природних довершених форм (Гончар, III, 1959, 434).

3. Зумовлений звичайним ходом, розвитком подій; цілком нормальний, закономірний. Панько зовсім над тим не призадумувався, з якої речі його б’ють, навпаки: йому це виділося зовсім природним (Март., Тв., 1954, 163); Всі були пройняті думкою про повсталу Прагу.. Козаков дивився на все це, як на свою особисту справу, звичайну і природну. Так він кинувся б на вулиці боронити дитину від скаженого пса (Гончар, III, 1959, 431); Лірична проза — природна і перспективна стилістична течія сучасної прози (Не ілюстрація.., 1967, 203); // Зумовлений суттю, природою чого-небудь. Дружба народів СРСР — це природний наслідок послідовної національної політики Комуністичної партії Радянського Союзу (Рильський, III, 1956, 46); Соціалістична система — природний центр притягання всіх миролюбних сил на землі (Програма КПРС, 1961, 50).

Приро́дна річ — уживається в знач. вставн. сл. для підтвердження думки, висловлення; зрозуміло, звичайно. Артем мовчав. Він передбачливо, зарані ще, посеред батькового запитання, кусонув хліба наскільки рота хватило, і, кутуляючи зараз, природна річ, не міг.. відповідати (Головко, II, 1957, 250).

4. Властивий, притаманний кому-небудь від природи, від народження. Він почутив, що в йому неначе ожило природне завзяття, прокинулась воля (Н.-Лев., VI, 1966, 68); Природний нахил до літературної творчості в нашій родині виявлявся яскравий (Вас., IV, 1960, 46); — Вітаю вас, Ніно Романівно, у вас природний педагогічний хист (Донч., V, 1957, 449).

5. Який від народження має нахил, здібності до чого-небудь. Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію, але нюх і хист природного вояки допомагав йому на морі і на суходолі вмить розгадати задум свого супротивника і розтрощити його (Тулуб, Людолови, І, 1957, 432); Природними воїнами були люди руські (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 367); [Шульга (про Онисю):] Цікава дівчина. [Ольга:] Чудова. Природна артистка (Д. Бедзик, Останній вальс, 1959, 25).

6. Непідробний, невдаваний. Молодиці.. легко, граціозно, вигинаючися станом, здоровкалися зі знайомими, і кожний рух дихав природною красою і радістю життя (Хотк., II, 1966, 63); — Але не тільки ваша яскрава врода, ще більше, ще дужче вразив мене сміливий ваш погляд і оця гордовита, сповнена природної гідності постава (Гончар, II, 1959, 182); // Щирий, легкий, невимушений. З города пісня, гам, співи — і все це.. заходило у серце якоюсь веселою природною піснею (Мирний, V, 1955, 349); Інтермедії [до драми Я. Гаватовича] написані милозвучним природним віршем, синтаксис якого нічим не відрізняється від синтаксису прозової розмовної мови (Рад. літ-во, 3, 1962, 75).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 8.

Природний, а, е.

1) Естественный. К. Іов. 90.

2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. Конст. у. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього. Конст. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 435.