ПРИВІД

ПРИ́ВІД, воду, ч.

1. Підстава (справжня або вигадана), причина яких-небудь дій, вчинків. [Кай Летіцій:] Слухай! Чи зопалу ти слово се сказала, чи привід маєш щось такого думать? (Л. Укр., II, 1951, 373); Павло твердо вирішив, нарешті, рішуче поговорити з Людмилою.. А якраз і привід був: в цьому ж листі дядько просив дещо переказати Галаганові (Головко, II, 1957, 474); Він мовчав всю дорогу, не знаходячи приводу заговорити з Марією (Кучер, Чорноморці, 1948, 14); Шабля стала приводом для безконечних спогадів, в які любив поринати сиваський воїн довгими зимовими вечорами (Голов., Тополя, 1965, 76); — Не має приводів заздалегідь висловлювати свої сумніви і наш шановний гість, — кинув він у мій бік (Кулик, Записки консула, 1958, 124).

Дава́ти (да́ти) при́від кому, чому для чого, з інфін. — створювати підстави для певних дій, вчинків, думок і т. ін. Міцкевич був дуже складною, багато в чому суперечливою натурою — і як своєю творчістю, так і деякими вчинками давав іноді привід так тлумачити його, як цього хотілося консервативній, реакційній частині польського суспільства (Рильський, X, 1962, 46); Я ж досі не дала Вам приводу сумніватись в моїй правдивості (Л. Укр., V, 1956, 354); Я сів на стілець і замислився про те, що могло дати привід для нашого арешту (Досв., Вибр., 1959, 113); З при́воду чого, якого — у зв’язку з чим-небудь. Напишу тобі ще кілька слів про своє здоров’я, бо не хочу, щоб ти турбувалася з приводу тої звістки, яку я подав учора (Коцюб., III, 1956, 347); З приводу якогось свята, а може, й без свята — просто так Юрина старша сестра з своїми подругами вирішили влаштувати «театр» (Смолич, II, 1958, 18); Безплідні вимотуючі атаки було припинено. В полку з цього приводу наговорювали, що Врангель вирішив нібито зачекати прибуття танків (Гончар, III, 1959, 351); Під при́водом чого, яким — приховуючи справжню мету дії, вчинку. Катерина могла б послати Нелю до Сулімана під будь-яким приводом, але боялась, що зовсім не попереджена Неля може більш пошкодити справі, ніж допомогти (Вільде, Сестри.., 1958, 354); Фельдшер уже знав, що значить зайти в кабінет. Це значить принести туди спирту під приводом офіціальної службової розмови (Тют., Вир, 1964, 67).

2. діал. Провід (у 2 знач.). Без приводу військо гине (Номис, 1864, № 751); Се все дурень за моїм приводом працює (Барв., Опов.., 1902, 307); — Під приводом матері ти учитимешся хазяїнувати, учитимешся доглядати дітей, як вона своїх доглядала (Мирний, IV, 1955, 53).

3. перев, у сполуч. із сл. давати, діал. Приклад. В усяких дурощах він перший дає парубкам привід (Н.-Лев., VI, 1966, 360); Кустанай — місто, і там повно більшовиків-комуністів. Це вони дають в усьому привід, вони організовують казахську бідноту й середняків-казахів на боротьбу з байством (Донч., І, 1956, 111).

4. діал. Притулок (у 1 знач.). Мене всі прочани знають з усього світу, я їм усім даю привід у Києві (Н.-Лев., II, 1956, 331).

ПРИ́ВІД, воду, ч., юр. Примусова доставка до слідчого, прокурора або суду обвинуваченого, свідка, потерпілого, що ухиляються без поважних причин від добровільної явки за викликом у призначений строк. Він має приводи за крадіжки, погано вчиться, бешкетує (Літ. Укр., 13.Х 1959, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 573.

Привід, воду, м.

1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Г. Барв. 307. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. О. 1862. IV. 40. (Н. п.). Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Сим. 202. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. Мир. ХРВ. 146.

2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 409.