ПРАЦЯ

ПРА́ЦЯ, і, ж.

1. Діяльність людини; сукупність цілеспрямованих дій, що потребують фізичної або розумової енергії і мають своїм призначенням створення матеріальних та духовних цінностей; труд. Чесна праця — наше багатство (Укр.. присл.., 1955, 374); В праці на щастя і в битвах за мир Слався, російський народе! (Рильський, III, 1961, 121); Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще (Гончар, II, 1959, 61); Праця — основа життя і багатства суспільства, джерело внутрішнього зростання духовних якостей людини (Наука.., 9, 1960, 2); // Трудовий процес, робота, на яку витрачається багато сил. Не літа зсушили тіло, а від праці помарніло (Укр.. присл.., 1963, 81); Покликали його раз до двору дрова різати, дали за цілий день важкої праці сороківку (Коцюб., І, 1955, 87); // Корисна робота, виконувана тваринами, або її результат. Береться [дід] шершавою рукою за стовбур груші, на яку з дуплянки просочуються тонкі пахощі давньої бджолиної праці (Стельмах, І, 1962, 244); // Робота думки, пам’яті. — Над книжками сиджу я, мов в кліти [в клітці]. Мов би-м працею хтів мозговою Голос серця і крові зглушити (Фр., XIII, 1954, 119); // чого. Про рух, перебування в дії чого-небудь. Максим починає танцювати. Нема в нього ні стрімких вихилясів, ні підскоків, а є тільки праця підошов і закаблуків (Стельмах, І, 1962, 240); // перен. Уособлення суспільних класів, які створюють матеріальні й духовні цінності. Його старий приятель усе ще був агітатором, газетярем, борцем у великій, всесвітній боротьбі праці з капіталом (Фр., IV, 1950, 317); * Образно. Все тобі, медова земле, Все тобі, моя країно, Де смуглява ходить праця По оновлених полях! (Рильський, II, 1960, 80).

Брига́да (колекти́в, цех і т. ін.) комуністи́чної пра́ці — виробничий колектив, який узяв на себе зобов’язання жити й працювати по-комуністичному. Цілі підприємства і будови включаються в змагання за звання колективів комуністичної праці (Ком. Укр., 6, 1960, 21); Геро́й Соціалісти́чної Пра́ці див. Геро́й; Люди́на (лю́ди) пра́ці — трудяща людина, трудящі люди. Ім’я В. І. Леніна — безсмертного генія революції — безмежно близьке, рідне і любиме для кожної людини праці (Укр. іст. ж., 2, 1960, 8); Науко́ва організа́ція пра́ці — науково обгрунтована система заходів для піднесення продуктивності праці. Ще на світанку Радянської влади Володимир Ілліч Ленін неодноразово підкреслював величезне значення наукової організації праці для створення економіки соціалізму (Ком. Укр., 10, 1966, 55); Пра́ця над собо́ю — підвищення своєї кваліфікації, освіти, свого кругозору. Тільки серйозна праця над собою може дати право виступати публічно (Коцюб., III, 1956, 25); Федотова з дитячих років виховувалась у родині великого Щепкіна, який привчив її до робочої дисципліни, до праці над собою (Мист., 2, 1955, 5); Продукти́вність пра́ці — кількість продукції, що виробляється працівником за певну одиницю часу. Продуктивність праці — це основне джерело нагромадження наших багатств і поліпшення добробуту трудящих (Ком. Укр., 2, 1969, 16).

2. перев. з означ. Трудовий процес певного фахівця. [Антоніо:] З конечності бере артист роботу, яку прийдеться. Навіть Аполлон узявся раз до мулярської праці (Л. Укр., III, 1952, 114); // Вид діяльності. Знаю, що праця чабанська.. не така, як дехто її собі уявляє (Гончар, Тронка, 1963, 15); Тихо спить село, стомлене жнивною працею (Цюпа, Назустріч.., 1958, 359).

За пра́цею; В пра́ці — виконуючи якусь роботу, в труді. Нині думаю стріти новий рік за працею з пером в руках (Коцюб., III, 1956, 128); Дружба народів нам путь осяває, В праці зріднились і села, й міста (Рильський, III, 1961, 305); Розумо́ва пра́ця — робота, яка вимагає витрат розумової енергії. — Люди розумової праці винайшли трактор (Тют., Вир, 1964, 42); Фізи́чна пра́ця — робота, яка виконується із застосуванням м’язових зусиль. — Одні працюють лікарями, інші роблять у колгоспі, і ніхто з інтелігенції ще ніколи не дивився з презирством на людей фізичної праці. Це твоя вигадка (Тют., Вир, 1964, 43).

◊ Сізі́фова пра́ця див. сізі́фів.

3. Певний вид оплачуваної трудової діяльності; робота, служба за наймом як засіб існування, джерело заробітку. Ходили всі брати шукати собі роботи, служби й по місті, й по селах округи, ..тільки що не знаходилося їм праці й за малую заплату (Вовчок, І, 1955, 309); Життя твоє — щоденна праця на чужих людей, на чужих дітей… (Мирний, І, 1954, 282); І йде учитель мій колишній, Василь Мефодьович Крючко, на працю в школу, як раніш (Сос., II, 1958, 373).

Жи́ти з пра́ці рук свої́х — заробляти собі на прожиття; чесно трудитися. Ви це самі добре знаєте, бо теж живете не з капіталів, а з праці рук своїх (Коцюб., III, 1956, 311); На́ймана пра́ця — наймана робоча сила; трудящі, які працюють у когось за наймом. В нашу епоху, коли наука перетворюється в безпосередню продуктивну силу, інтелігенція [в капіталістичному світі] дедалі більше поповнює ряди працівників найманої праці (Ком. Укр., 7, 1969, 24); Чужа́ праця́ — робота на когось. Зносить Гафійка красу і літа по наймах, зчорніє, зів’яне на чужій праці, як її мати (Коцюб., II, 1955, 42); Людині завсігди страшно збагнути, узнати, що за її життя завжди хтось платить кров’ю: чи то рідна матір, чи замучений чужою працею батько (Стельмах, II, 1962, 250).

4. Зусилля, напруження. Сказавши, круто повернувся [Турн] І камінь пудів в п’ять підняв; Хоть з праці трохи і надувся (Котл., I, 1952, 293).

Даре́мна (да́рма) пра́ця —уживається у знач. присудка для вираження впевненості у марності якихось зусиль. Дарма праця, пане-брате: Коли хочеш грошей Та ще й слави, того дива, Співай про Матрьошу… (Шевч., I, 1963, 73); [Кассандра:] Благати владарку — даремна праця, вона не знає ні жалю, ні ласки (Л. Укр., II, 1951, 274); Доклада́ти (докла́сти) пра́ці до чого — витрачати на що-небудь фізичні або розумові зусилля. Вона почутила, що свекруха кривдить її в тому, до чого вона доклала багато праці своїх рук (Н.-Лев., II, 1956, 295); Шко́да пра́ці — уживається у знач. присудка для констатації марно витрачених зусиль. А ви в ярмі падаєте Та якогось раю На тім світі благаєте? Немає! Немає! Шкода й праці (Шевч., I, 1963, 237); [Годвінсон:] Громада з добрості своєї замість хатини кам’яницю хоче для мене збудувать… Хоч я казав громаді: шкода праці… (Л. Укр., III, 1952, 23).

5. Матеріалізований результат якоїсь роботи, діяльності. Бодай тебе, Івго, з твоєю правдою! Наробила була сим словом такого, що трохи вся твоя праця не пропала (Кв.-Осн., II, 1956, 289); Тепер художник непокоївся, що будинок зірвуть і вся праця його полетить у повітря (Гончар, III, 1959, 253); // Літературний твір, наукова робота або витвір мистецтва. [Джонс:] Але ж ви, певне збираєтесь продати вашу працю [скульптуру] кудись далеко в церкву католицьку? (Л. Укр., III, 1952, 92); З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (Коцюб., III, 1956, 35); Природа.. мовлення, його функції та фізіологічні механізми висвітлені в ряді праць радянських психологів (Рад. психол. наука.., 1958, 228); * Образно. Тут в кожній ягоді натхненна праця Струмує, як гаряча юна кров (Рильський, III, 1961, 205).

6. Робота, функціонування машин і механізмів. Напружена праця мотора.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 522.

Праця, ці, ж. Трудъ, работа. Шевч. 133. Котл. Ен. VI. 87. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Чуб. V. 1117. Ум. Праценька. ЕЗ. V. 109.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 403.