ПРАЦЮВАТИ

ПРАЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.

1. неперех. Затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей; трудитися. Живем комуною, працюєм (Тич., І, 1957, 106); Людям хотілося жити, тобто творити, працювати (Довж., І, 1958, 368); Праця в СРСР є обов’язком і справою честі кожного здатного до праці громадянина за принципом: «хто не працює, той не їсть» (Конст. СРСР, 1963, 5); // Вкладати багато сил у виконання якоїсь роботи. Прийдеться на старості літ не одпочивати, а працювати, як і перше працювала (Н.-Лев., VI, 1966, 408); Юда стоїть хвилину, стиснувши голову руками, далі стукає собі кулаком по голові, хапає мотику і, не розгинаючись, не втираючи поту, працює до нестяму (Л. Укр., III, 1952, 144); * Образно. Бачить, що сонечко щиро працює, Пташок посилає Марець лукавий.. В гостину до себе брата [Квітня] прохати (Коцюб., І, 1955, 428); // над чим, біля чого, з чим і без додатка. Трудитися над створенням, виготовленням чого-небудь, обробляти щось. Юзя бігла з книжкою в садок або на город, відповідно до того, де працювала на той час Дарка (Л. Укр., III, 1952, 640); За всякими справами Ви нічого не пишете про себе. Як почуваєте себе? Над чим тепер працюєте? (Коцюб., III, 1956, 388); Цілісінький день він не так щиро працював з кожухами та кобеняками, як з тим, як би того лучче дойняти терпеливого хлопця (Вовчок, І, 1955, 296); — Коли ж пан забажає сам працювати біля землі в нашому селі, то дати йому пайку, як і всім хліборобам (Стельмах, І, 1962, 626); Щорс сів за стіл і почав працювати (Довж., І, 1958, 145); // у сполуч. із сл. думка, голова, фантазія і т. ін. Виконувати розумову роботу, шукаючи найкращих засобів для вирішення, розв’язання чого-небудь. Мармурові скрині.. з пишними арабськими надписами, над якими працювала фантазія поетів.., пообсипались та завалились від часу (Коцюб., II, 1955, 121); Немов від фізичного болю, він іноді тихо стогнав, а голова тим часом працювала інтенсивно, з страшним напруженням… (Хотк., І, 1966, 56); // чим, з чим, за чим. Виконуючи певну роботу, користуватися відповідним знаряддям, засобом або матеріалом для праці. Отож працюю я за ралом (Шевч., II, 1963, 82); Потім сядеш і працюєш на папері олівцем (Тич., II, 1957, 167); Співали дівчата на грядках, працювали піонери граблями, лопатами (Довж., І, 1958, 473); Параска Хома працює акварельними фарбами та зеленою тушшю, розведеною білою гуашшю (Нар. тв. та етн., 1, 1970, 56); // на чому, за чим. Виконувати роботу за допомогою верстата, механізму, машини і т. ін. Працювати на тракторі. Працювати за верстатом; // Виконувати корисну роботу (про тварин); // чим. Інтенсивно рухати руками, ногами, плечима і т. ін. при плавбі, бігові або проштовхуючись крізь натовп. — Там ти уповільнюєш біг, а мені здається, саме там його можна прискорити. Тільки треба чітко й сильно працювати руками, особливо правою (Собко, Біле полум’я, 1952, 43); Бадьоро працюючи ліктями, він пробивався до коменданта (Тют., Вир, 1964, 412); // Виконувати спортивні вправи на гімнастичному снаряді, виступати з певною програмою на змаганнях, у цирку і т. ін. ; тренуватися. Працювати на перекладині; Працювати на арені.

Працюва́ти над собо́ю — підвищувати свою кваліфікацію, освіту. Треба вчитися, як доглядати худобу, багато читати літератури, слухати бесіди зоотехніка, агронома і т. д. Одним словом, дуже багато працювати над собою, щоб стати справжніми тваринниками (Тют., Вир, 1964, 130).

◊ Працюва́ти в рукави́чках: а) виконувати роботу, не докладаючи великих зусиль; б) виконувати тільки чисту роботу. — Ти, може, думаєш, що в рукавичках працюватимеш? (Ю. Янов., II, 1958, 36); Працюва́ти до сьо́мого по́ту (за трьох, за десятьо́х, як чо́рний віл і т. ін.) — виконувати тяжку, виснажливу роботу. — І стане він відтоді тихий-претихий та покірний і працює, мов той віл чорний, тільки очі йому, як баньки скляні, здається, й не кліпають (Дн. Чайка, Тв., 1960, 79); Зрання й до вечора ганяла [тітка] своїх наймитів і сама працювала, як проклята (Минко, Моя Минківка, 1962, 121); Працюва́ти з холодко́м — виконувати роботу формально, без особливого інтересу, лінуючись. На сторінках газети він ділиться своїм досвідом з молодими овочівниками і гостро критикує тих, хто працює з холодком (Рад. Укр., 19.VIII 1959, 1); Працюва́ти не за страх, а за со́вість — самовіддано ставитися до роботи. — І мене пошлють вчителювати? — не повірив своїм вухам, спочатку подумав, що з нього глузують. — Неодмінно пошлють. Вчителів у нас не вистачає. А працювати маєте не за страх, а за совість (Стельмах, II, 1962, 162); Працюва́ти не поклада́ючи рук — трудитися наполегливо, понад міру, без відпочинку. Всякому своя доля: один, рук не покладаючи, працює, а другий його працю без клопоту поїдає! (Мирний, IV, 1955, 295); Робітники, інженери, вчені, академіки, майстри мистецтв і майстри плавок, забоїв, верстатів — все мобілізувалося для боротьби [з німецьким фашизмом], всі працюють не покладаючи рук (Довж., III, 1960, 58).

2. неперех. Виконувати які-небудь обов’язки, перебувати десь на роботі, на службі. Тиміш Стоян повернувся на рідний свій завод — київський Арсенал. Тут він працював змалку (Довж., І, 1958, 42); // ким. Займати яку-небудь посаду, бути фахівцем у якійсь справі. Відтоді, як Сашко Литвиненко, закінчивши школу, став працювати ось тут радистом на колгоспному радіовузлі, ця радіорубка стала для Віталія його другою домівкою (Гончар, Тронка, 1963, 41); Старим був завгосп і комірник Григір Тетеря! Відтоді як заснувався колгосп — на цій посаді працював (Тют., Вир, 1964, 329); // для кого — чого, задля кого, на кого. Віддавати свою працю на благо інших, безкорисливо трудитися для створення чийогось добробуту, задоволення чиїхсь життєвих потреб. — Ти працюєш для їхнього добра, їхньої користі, а вони тебе у хату не пускають, варвари! (Коцюб., І, 1955, 199); Здавалося, щасна доля зглянулася і на його [Т. Шевченка], ..оселила в рідній стороні, дала спромогу працювати задля рідного народу (Мирний, V, 1955, 312); У дні великого походу Працюй сумлінно для народу, То будеш всюди — на посту (Мас., Побратими, 1950, 108); * Образно. На комунізм сьогодні працює не тільки нове, народжене в революційних битвах, мистецтво соціалістичного реалізму, а й правдиве і людяне мистецтво всіх часів і народів (Рад. літ-во, 1, 1970, 10); // на кого, в кого. Обслуговувати кого-небудь своєю працею, трудячись за наймом. Пан Стадницький торкнувся родових болячок і зі всією пристрастю своєї мінливої душі накинувся на тих, хто працював на нього (Стельмах, І, 1962, 14); — Працюючи в румунського рибалки, я одгодувався, як кабан (Ю. Янов., II, 1958, 65); І наші діти працювали на ката ситого… (Сос., І, 1957, 465); // на що, за що. Трудитися, заробляючи на прожиток. І чому вона мусить так тяжко працювати на шматок хліба.. ? (Коцюб., І, 1955, 97); Був собі раз Вовчик-братик і Лисичка-сестричка, і задумали вони взятися чесно на хліб працювати (Фр., IV, 1950, 83); Потім на лан потягнуться й ті, що з радою душею працювали б за полтиник, але їх тримають страх і верховоди (Стельмах, І, 1962, 567).

3. неперех. Бути в стані руху, діяти, виконуючи своє призначення (про машини, механізми і т. ін.). Бульдозери на валу оживають, один по одному провалюються в забої, де працюватимуть до вечора (Гончар, Тронка, 1963, 278); Почала працювати машина на канонерці ( Ю. Янов., II, 1958, 80); // на чому, від чого. Діяти, використовуючи якесь джерело енергії. Електростанція працювала на місцевому вугіллі: // Виконувати свої функції (про органи людського тіла). Вона [слинна залоза] має незначні внутрішні зв’язки і працює одна, сама по собі (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 77); Тепер мій мозок працює нормально, я чую пульсацію крові там (Ю. Янов., II, 1958, 13); // Бути чинним, діючим (про підприємства, організації і т. ін.). Бібліотека працює з 10 годин ранку до 5 годин вечора (Багмут, Опов., 1959, 76).

◊ Працюва́ти на холосто́му ходу́ — виконувати марну роботу; Ша́рики працю́ють у кого — хто-небудь здібний, розумний, винахідливий. — Аби лиш кебети вистачило, — зауважив Теличко. — А думка непогана. — Вистачить. В нього шарики працюють (Гончар, III, 1959, 336).

4. перех., заст. Створювати, виготовляти що-небудь. Буде роботи чимало на ниві, Що вже про те і казати! Тілько б родила, а ми не ліниві Хлібець святий працювати (Манж., Тв., 1955, 54).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 521.

Працювати, цюю, єш, гл. Трудиться. Я молодий і здоровий, працювати буду, будеш мати, що захочеш. Чуб. V. 141. Чумак робить і працює, і піт очі заливає. Мет. 464.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 402.