ПОТІШАТИ
Значення потішати це
ПОТІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОТІ́ШИТИ, шу, шиш, док., перех.
1. Розважати, веселити кого-небудь своєю поведінкою, діями, виглядом і т. ін. Наче справжнії музики, Грають Півні та Індики, Деренчить Гусак. А Будяк всіх потішає, Підморгне і промовляє: «Оттак, квіти, так!..» (Гл., Вибр., 1951, 241); Два дебелі молодці з гамором увійшли до кімнати.. Оберст розвалькувато підійшов до солдатів, які, мабуть, просто потішали його. Добродушно ляснув одного з них по плечу (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 162); Дітей, що за ним так, як сарана, біжать, заставляє [чоловік] танцювати, а їм за те жменями.. горішки сипле… От той чоловік, потішивши дітей, скомандував: «Марш, музика, дальш!» (Кв.-Осн., II, 1956, 290).
2. Приносити задоволення, радість кому-небудь; тішити. Одно потішало Дарку на панській роботі, що там вона частенько могла бачитися з панною (Л. Укр., III, 1952, 640); Частіше мене засмучують звістки од Вас, а на цей раз дещо й потішило (Коцюб., III, 1956, 459); Сидячи перед нареченою ватажка й козацького гетьмана, відшукав він для неї запашні й барвисті слова, щоб потішити жіноче закохане серце (Тулуб, Людолови, I, 1957, 63); // Милувати зір, слух і т. ін. Вулиці квітковими ароматами душу потішають (Вол., Озеро.., 1959, 10).
3. Заспокоювати кого-небудь, зменшувати чийсь неспокій, хвилювання. — Але бійся бога, Гаво, що ж ми будемо робити? — Ни [ні], бог ласкав, і ви не згинете, — всміхаючись, потішав Гава (Фр., III, 1950, 67); Василина усе потішає Давида, що після її смерті грунт перейде Давидові (Стельмах, І, 1962, 138); Можна себе потішити, як той бубон на весіллі: «ще побачим, як там буде!» (Л. Укр., V, 1956, 70); Не було їм ні радості ніякої в житті, ні втіхи. Хіба що Остап потішить коли: — Нічого, виб’ємось у люди — легше стане (Головко, II, 1957, 401); // Полегшувати чиєсь горе, страждання; втішати. — Марино! Годі, не плач… Може, воно й краще, що господь її [матір] прийняв… Не плач! — потішав п’яний Федір свою дочку (Мирний, IV, 1955, 229); Поклали бійці товариша на мерзлу землю перед матір’ю край самої ями. Що сказати матері? Як пояснити? Чим потішити? (Довж., І, 1959, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 411.
Потішати, ша́ю, єш, сов. в. потішити, шу, шиш, гл. Радовать, обрадовать, утѣшать, утѣшить. Кого Бог засмутить, того і потішить. Ном. № 46. Нехай Ірод марно погибає, наш Бог предвічний всіх нас потішає. Чуб. III. 328. Подобно сь ти, мій миленький, тільки мене потішаєш, ой чую я через люде, що ти иншую кохаєш. Чуб. V. 125.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 378.
потішати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
delight | услаждать |
потішати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
potishaty | potishaty | potishaty |
потішати Рід - дієслово, недоконаний вид
потішати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потішаю | потішаємо |
2 особа | потішаєш | потішаєте |
3 особа | потішає | потішають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потішатиму | потішатимемо |
2 особа | потішатимеш | потішатимете |
3 особа | потішатиме | потішатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | потішав | потішали |
Жіночий рід | потішала | |
Середній рід | потішало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | потішаймо | |
2 особа | потішай | потішайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | потішаючи | |
Минулий час | потішавши |
потішати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 4 | 4 |
потішати в англійській розкладці - gjnsifnb
Цитати української літератури з використанням слова потішати
"Вона схилилася живо над своєю роботою, а він почав її потішати."Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля
"Його почала навіть потішати кумедна Зіньчина мати, і він був не від того, щоб його й далі смішили, та й хотілося подратувати Никанора Петровича: він ставився до справника трохи іронічно, вважаючи в глибині душі за обмеженого реакціонера й бурбона"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Слово матері
"КОРНІЙ (стає на коліна й починає потішати її, цмокаючи і примовляючи)"Винниченко Володимир Кирилович - Чорна Пантера і Білий Медвідь
"Нікому було потішати безнадійних та сумуючих, нікому було рятувати хорих, що не раз пищали водиці, конаючи в страшенних судорогах"Франко Іван Якович - Boa cоnstriktor
"Їй, мабуть, стало шкода мене, вона почала потішати мене й декілька разів поцілувала мене"Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля
"У своїй віллі серед маслинових гаїв на публічний огляд поставив би, щоб потішати і твій, цезарю, зір!"Гончар Олесь Терентійович - Берег любові
"Він до всього пильно прислухався, до всього приглядався, всім цікавився, всім співчував, всіх хотів потішати, розпитуючи про все докладно"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський
"Юра розумів мій внутрішній стан — він умів без зайвих слів і співчувань ласкаво і тактовно потішати людей"Бажан Микола Платонович - Майстер залізної троянди
"Леон кинувся потішати його:"Франко Іван Якович - Борислав сміється
"— Мабуть, у вас в Січі тілько й роботи, що потішати один одного вигадками."Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада