ПОНАПУСКАТИ
Значення понапускати це
ПОНАПУСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Напустити куди-небудь багатьох. Дід Григорій понапускав на дзвіницю парубків, так вони як ужарять польки, ну, не можна встояти в вівтарі (Мик., Кадильниця, 1958, 58); — Який це чорт понапускав товару в садок? (Н.-Лев., II, 1956, 59); // Дозволити мешкати у будинку, квартирі і т. ін. багатьом. Вона понапускала у будинок квартирантів; // Напустити куди-небудь багато чогось. Приїхав раз з сусідом пан у гай І Щук звелів у став понапускати (Гл., Вибр., 1957, 79); — Мамо, ось гляньте — гляньте, хто воно стільки золотих квіточків [квіточок] на воду понапускав? (Вас., Незібр. тв., 1941, 36).
2. Спустити, звісити багато чого-небудь на щось. Понапускати кучері на лоб.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 151.
Понапускати, каю, єш, гл. Напустить. І щук звелів у став понапускати. Гліб. 42. Сякий-такий бродяг понапускав. Чуб. II. 330.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 307.
понапускати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
ponapisali | понапускати |
понапускати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
ponapuskaty | ponapuskaty | ponapuskaty |
понапускати Рід - дієслово, доконаний вид
понапускати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понапускаю | понапускаємо |
2 особа | понапускаєш | понапускаєте |
3 особа | понапускає | понапускають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понапускав | понапускали |
Жіночий рід | понапускала | |
Середній рід | понапускало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понапускаймо | |
2 особа | понапускай | понапускайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понапускавши |
понапускати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |
понапускати в англійській розкладці - gjyfgecrfnb
Цитати української літератури з використанням слова понапускати
"Батько мій звелів зачинити город і попідв’язувати мости до воріт, підняти забороло греблі й понапускати в рови води з річки."Білик Іван Іванович - Похорон богів
"І Щук звелів у став понапускати."Глібов Леонід Іванович - Лящі