ПОНАМІНЮВАТИ
Значення понамінювати це
ПОНАМІ́НЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Наміняти багато чогось. Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць (Сл. Гр.); Зависливо дивиться [Іцик] на ножики, перстені та скиндячки, що понамінювали інші (діти] (Фр., VIII, 1952, 340); [Лизя:] Та я тільки приміряла, а ви вже й на крик. [Гиря:] Ну годі, не сердься! Бач, усього понамінював тобі (М. Куліш, П’єси, 1960, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 150.
Понамінювати, нюю, єш, гл. Намѣнять (во множествѣ). Щетинник усячини понамінює: і полотна, і щетини, і яєць, а тоді в городі й продає. Славяносерб. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 306.
понамінювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| peanut | понамінювати |
понамінювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ponaminiuvaty | ponaminiuvaty | ponaminyuvaty |
понамінювати Рід - дієслово, доконаний вид
понамінювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | понамінюю | понамінюємо |
| 2 особа | понамінюєш | понамінюєте |
| 3 особа | понамінює | понамінюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | понамінював | понамінювали |
| Жіночий рід | понамінювала | |
| Середній рід | понамінювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | понамінюймо | |
| 2 особа | понамінюй | понамінюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | понамінювавши |
понамінювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |