ПОНАЗНОСИТИ
Значення поназносити це
ПОНАЗНО́СИТИ, имо, ите, док., перех., рідко. Принести що-небудь (про багатьох); принести багато чого-небудь. Дуже багато мисочок люди поназносили [бабі] (Стеф., І, 1949, 87); Біля вогню порядкує Васько Циган. Нарубав цілу хуру сухих гілок, поназносив окоренків — буде що підкидати в кострище [багаття] цілу ніч! (Мокр., Слід.., 1969, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 146.
поназносити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| panethnicity | поназносити |
поназносити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ponaznosyty | ponaznosyty | ponaznosyty |
поназносити Рід - дієслово, доконаний вид
поназносити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поназношу | поназносимо |
| 2 особа | поназносиш | поназносите |
| 3 особа | поназносить | поназносять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | поназносив | поназносили |
| Жіночий рід | поназносила | |
| Середній рід | поназносило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поназносьмо | |
| 2 особа | поназнось | поназносьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | поназносивши |
поназносити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |