ПОНАГУЛЮВАТИ
Значення понагулювати це
ПОНАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. Нагуляти що-небудь (про багатьох). Отці-францисканці понагулювали собі бугаячі в’язи від неробства (Загреб., Європа. Захід, 1961, 115).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 142.
Понагулювати, люю, єш, гл. То-же, что и нагуля́ти, но во множествѣ.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 302.
понагулювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pongolove | понагулювати |
понагулювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ponahuliuvaty | ponahuliuvaty | ponahulyuvaty |
понагулювати Рід - дієслово, доконаний вид
понагулювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | понагулюю | понагулюємо |
| 2 особа | понагулюєш | понагулюєте |
| 3 особа | понагулює | понагулюють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | понагулював | понагулювали |
| Жіночий рід | понагулювала | |
| Середній рід | понагулювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | понагулюймо | |
| 2 особа | понагулюй | понагулюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | понагулювавши |
понагулювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 6 | 6 |