ПОНАБРІХУВАТИ
Значення понабріхувати це
ПОНАБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, док., розм. Набрехати що-небудь (про багатьох); набрехати багато чогось. Чого тільки вона на мене не понабріхувала! (Н.-Лев., II, 1956, 17); — Бігме, паноченьку, не казала я таке. То вам понабріхували (Март., Тв., 1954, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 141.
Понабріхувати, хую, єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 301.
понабріхувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| panebrat | понабріхувати |
понабріхувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ponabrikhuvaty | ponabrikhuvaty | ponabrikhuvaty |
понабріхувати Рід - дієслово, доконаний вид
понабріхувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | понабріхую | понабріхуємо |
| 2 особа | понабріхуєш | понабріхуєте |
| 3 особа | понабріхує | понабріхують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | понабріхував | понабріхували |
| Жіночий рід | понабріхувала | |
| Середній рід | понабріхувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | понабріхуймо | |
| 2 особа | понабріхуй | понабріхуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | понабріхувавши |
понабріхувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |