ПОНАБРЯКАТИ
Значення понабрякати це
ПОНАБРЯКА́ТИ, а́є, док.
1. Набрякнути (про частини тіла, місця на тілі). Максим запримітив, як понабрякали у свахи очі та яка вона заплакана (Л. Янов., І, 1959, 356); Щоб добути її [глини] кілька пригорщів, він мусив колупатися до нестями.. Пальці понабрякали йому, як граблі (Мик., Повісті.., 1956, 74).
2. Набратися соком, набухнути (про бруньки, плоди і т. ін.). Розцвітає природа, розвивається. Груші, вишні так он понабрякали вже (Тесл., З книги життя, 1949, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 141.
Понабрякати, каємо, єте, гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали. Левиц. І. 339.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 301.
понабрякати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bonebrake | понабрякати |
понабрякати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ponabriakaty | ponabriakaty | ponabryakaty |
понабрякати Рід - дієслово, доконаний вид
понабрякати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | понабрякаю | понабрякаємо |
| 2 особа | понабрякаєш | понабрякаєте |
| 3 особа | понабрякає | понабрякають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | понабрякав | понабрякали |
| Жіночий рід | понабрякала | |
| Середній рід | понабрякало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | понабрякаймо | |
| 2 особа | понабрякай | понабрякайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | понабрякавши |
понабрякати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |