ПОМІСТЯ
Значення помістя це
ПОМІ́СТЯ, я, с., іст.
1. Земельне володіння поміщика. Старий Гамза, як не гаразд своє хазяйство вів, а проте усі його великі помістя були заложені в ломбард (Мирний, IV, 1955, 204); Поміщик мав право збирати оброк у селян, що жили в його помістях, і примушувати їх робити на панщині (Іст. СРСР, І, 1956, 119).
2. У Росії і на Україні до початку XVIII ст. — феодальна земельна власність, яка надавалася за службу у війську чи при дворі і яку, на відміну від вотчини, не можна було заповідати, продавати тощо. Помістя разом з селянами роздавались дрібним служилим людям за службу при дворі або у війську князя (Іст. СРСР, І, 1957, 96).
3. рідко. Майно, власність.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 126.
Помістя, тя, с. Должность, служба, мѣсто. Чи не знаєте, кажу, де б тут помістя можно знайти? МВ. І. 23.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 297.
помістя Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the estate | поместье |
помістя Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomistia | pomistia | pomistya |
помістя Рід - іменник, середній рід, неістота
помістя Словоформи слова
| Називний | помістя | помістя |
| Родовий | помістя | помість |
| Давальний | помістю | помістям |
| Знахідний | помістя | помістя |
| Орудний | помістям | помістями |
| Місцевий | на/у помісті | на/у помістях |
| Кличний | помістя | помістя |
помістя Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
помістя в англійській розкладці - gjvscnz
Цитати української літератури з використанням слова помістя
"— Чиє се помістя? — спитав він прикажчика Йосипенка, проїжджаючи одного ранку верхами арабських жеребців, за котрих не дуже давно Гамза заплатив дві тисячі карбованців."Мирний Панас - Голодна воля
"Благенька одежа не хоронила його від прохолоди; він давно вийшов із помістя й давно кульгав курною дорогою"Шевчук Валерiй - Дiм на горi