ПОМУРУВАТИ
Значення помурувати це
ПОМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка.
1. Змурувати все або багато чого-небудь. — Ач, як люди живуть! Ач, як будови помурували!.. (Мирний, II, 1954, 72).
2. Мурувати якийсь час.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 137.
Помурувати, ру́ю, єш, гл. Построить, сложить изъ камня или кирпича. Що в конецъ мосту да калинового, там стояла світлочка помурованая. Чуб. III. 391.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 300.
помурувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| pomoravi | помурувати |
помурувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomuruvaty | pomuruvaty | pomuruvaty |
помурувати Рід - дієслово, доконаний вид
помурувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помурую | помуруємо |
| 2 особа | помуруєш | помуруєте |
| 3 особа | помурує | помурують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | помурував | помурували |
| Жіночий рід | помурувала | |
| Середній рід | помурувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помуруймо | |
| 2 особа | помуруй | помуруйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | помурувавши |
помурувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |