ПОМУРКОТАТИ
Значення помуркотати це
ПОМУРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОМУРКОТІ́ТИ, о́чу, оти́ш, док.
1. неперех. Муркотати, муркотіти (у 1 знач.) якийсь час.
2. перех. і без додатка, перен., розм. Мурмотати, мурмотіти (у 1 знач.) якийсь час. Як почули колядники таку ціну, то зразу в сміх, потім помуркотіли щось між собою (Фр., IV, 1950, 276).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 136.
Помуркотати, кочу, чеш, гл. Помурлыкать.
Помуркотати, чу́, чеш, гл. Побормотать.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 226 - 300.
помуркотати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| murcott | помуркотати |
помуркотати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomurkotaty | pomurkotaty | pomurkotaty |
помуркотати Рід - дієслово, доконаний вид
помуркотати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помуркочу | помуркочемо |
| 2 особа | помуркочеш | помуркочете |
| 3 особа | помуркоче | помуркочуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | помуркотав | помуркотали |
| Жіночий рід | помуркотала | |
| Середній рід | помуркотало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помуркочімо | |
| 2 особа | помуркочи | помуркочіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | помуркотавши |
помуркотати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |