ПОМУЛЯТИ
Значення помуляти це
ПОМУ́ЛЯТИ, яю, яєш, рідко ПОМУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і без додатка.
1. Намуляти (див. наму́ляти2) у багатьох місцях.
2. Муляти (у 1 знач.) якийсь час.
3. перен., розм. Муляти (у 2 знач.) якийсь час. — Я, панотче, заради гречності, познайомив би вас з оцим дуже достойним чоловіком, але хай невідомість помуляє вашу душу (Стельмах, Хліб.., 1959, 509).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 136.
Помуляти, ляю, єш, гл. = Помулити 2. Аж плечі помуляв віровкою. Рудч. Ск. І. 53.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 300.
помуляти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| populate | помуляти |
помуляти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomuliaty | pomuliaty | pomulyaty |
помуляти Рід - дієслово, доконаний вид
помуляти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помуляю | помуляємо |
| 2 особа | помуляєш | помуляєте |
| 3 особа | помуляє | помуляють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | помуляв | помуляли |
| Жіночий рід | помуляла | |
| Середній рід | помуляло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помуляймо | |
| 2 особа | помуляй | помуляйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | помулявши |
помуляти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |