ПОМУКУВАТИ
Значення помукувати це
ПОМУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. Мукати час від часу. За садком біля ставу в отаві помукують воли (Головко, II, 1957, 413).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 136.
помукувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Pamukova | помукувати |
помукувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomukuvaty | pomukuvaty | pomukuvaty |
помукувати Рід - дієслово, недоконаний вид
помукувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помукую | помукуємо |
| 2 особа | помукуєш | помукуєте |
| 3 особа | помукує | помукують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помукуватиму | помукуватимемо |
| 2 особа | помукуватимеш | помукуватимете |
| 3 особа | помукуватиме | помукуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | помукував | помукували |
| Жіночий рід | помукувала | |
| Середній рід | помукувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | помукуймо | |
| 2 особа | помукуй | помукуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | помукуючи | |
| Минулий час | помукувавши |
помукувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |