ПОМОРОЧИТИ
Значення поморочити це
ПОМОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Морочити якийсь час.
$ Поморо́чити го́лову кому — те саме, що Го́лову моро́чити якийсь час (див. моро́чити). [Xрапко:] А помороч голову, поки й в уставі знайдеш [статтю закону]; та ще попотверди, щоб запам’ятати й не помилитися (Мирний, V, 1955, 125); — Тут [у підручнику] усяка тобі задача — немов загадка: поморочиш голову, поки ладу добереш (Вас., І, 1959, 66).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 134.
Поморочити, чу, чиш, гл.
1) Нѣкоторое время морочити.
2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 299.
поморочити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to play with him ... | поморочить |
поморочити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| pomorochyty | pomorochyty | pomorochyty |
поморочити Рід - дієслово, доконаний вид
поморочити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поморочу | поморочимо |
| 2 особа | поморочиш | поморочите |
| 3 особа | поморочить | поморочать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | поморочив | поморочили |
| Жіночий рід | поморочила | |
| Середній рід | поморочило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | поморочмо | |
| 2 особа | помороч | поморочте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | поморочивши |
поморочити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |